10,38 Подорож до Червоного Моря

              В ті часи, коли я працював, важко було займатися творчою діяльністю, так як добовий біологічний ритм мого організму не був гармонійним до ритму робочої людини. Тепер я не працюю, а це значить, що я не підкоряюся загальноприйнятому людством ритму життя. Тепер робочий день у мене починався о восьмій годині ранку. Я ходив по магазинах і на ринок, на кухні готував собі їжу, а потім сідав писати «Культ Істини». У 17:00 я лягав спати і спав до 19:00. У 19:00 я прокидався і продовжував писати книгу. Книгу я писав до 4-ої години ранку наступного дня, після чого лягав спати. Два періоду сну, на які в цілому йшло не більше 6-ти годин, давали мені максимальний відпочинок, а найактивніший період моєї життєдіяльності припадав на період з 22:00 до 04:00 години ранку.

              За часів моєї молодості, коли у мене була присадибна ділянка і приватне господарство, я із задоволенням працював в нічний період доби. Якщо ж мені доводилося виїжджати на тривалий відпочинок в ліс, до річки, або до озера, тоді я лягав спати о 01:00, а прокидався о 03:00 ранку. Двох годин сну на добу на лоні природи мені цілком було достатньо для того щоб бути бадьорим і життєрадісним. У дворічному віці я не міг заснути до другої години ночі, і згадую про ці періоди мого життя, як про кошмарний сон.

             У другій половині квітня 2003 року я зателефонував Тамарі і запитав у неї, чи не бажає вона поїхати в Ейлат на триденний відпочинок. У Тамари була вимушена відпустка, в зв'язку з відсутністю замовлень на продукцію фабрики «Дельта», на якій вона працювала швачкою, тому моя пропозиція про відпочинок в Ейлаті Тамара сприйняла з радістю.

                Я завжди замовляв туристичні поїздки в російськомовних туристичних бюро, бо в таких організаціях екскурсоводи спілкуються з туристами російською мовою. Я подзвонив в місто Хайфа в туристичне бюро. Агент з організації запропонував мені вибрати недорогий готель, переконуючи мене в тому, що в цьому готелі мені з подругою буде затишніше, ніж в дорогих готелях. До того ж, пропонований мені готель знаходиться в тихому місці і недалеко від морського узбережжя. Якщо людині нав'язливо пропонують щось дешевше, ніж іншим людям, то це говорить про те, що робиться це з прихованою метою. Дійсно, який сенс агенту туристичного бюро піклуватися про незнайому йому людину? Я погодився з пропозицією, бо знаю про те, що в Ізраїлі клієнтам не брешуть, а значить, мені сподобається готель і місце його розташування. До того ж, мені цікаво було з'ясувати, з якої причини мені так нав'язливо пропонують оселитися в цьому готелі?

              Виїхали ми з Тамарою в Ейлат, в четвер, 15-го квітня 2004 року, на комфортабельному автобусі. Я не буду переконувати читача в тому, що ізраїльтяни – народ ледачий і малорухливий, бо не знаю про це, але російськомовні іудеї – вкрай ледачий народ. З цієї причини важко було потрапити на екскурсію в важкодоступні місця, а значить і вкрай цікаві. З цієї ж причини важко було набрати необхідну кількість російськомовних іудеїв для подорожі, тому наш автобус довго колесив по Ако, Наарії і Хайфі, збираючи туристів.

            Подорож по Ізраїлю на шикарному автобусі з кондиційованим повітрям в салоні збуджує у туристів прекрасний настрій, бо з вікон автобуса видно ландшафт чудової ізраїльської природи з населеними пунктами, в яких будівлі гармонійно вписалися в пейзаж, не руйнуючи, а доповнюючи красу природи. Скло на вікнах автобуса має легкий, ледь помітний синюватий відтінок, який пейзажі за вікнами робить оманливо прохолодними. Автобус іноді зупиняється для того, щоб туристи ознайомилися з місцевими пам'ятками. Ти виходиш з прохолодного  автобуса і потрапляєш в перегріту атмосферу, яка нагадує нагріту духовку для випічки хлібобулочних виробів. Оманливої ​​синяви вікон автобуса перед очима вже немає, тому вся навколишня природа виглядає в природному для пустель жовтому кольорі. Тепер весь навколишній світ не здається тобі таким прекрасним, яким він здавався хвилину назад, а у тебе з'являється бажання знову пірнути в автобус і дивитися на світ, нехай і в оманному світовідчутті, але прекрасному.

                Ми проїхали Тель-Авів і повернули на схід, прямуючи до Єрусалиму. Автобус проїхав долину Емек Аялон і став підніматися по гірській дорозі на гірський хребет, який перетинає Ізраїль з півночі на південь. З боків дороги стоять обгорілі вантажівки, як пам'ять про ізраїльські завоювання. Ні, не пам'ять про завоювання, а про «оборону», бо в Ізраїлі немає армії завойовників, а є Армія Оборони Ізраїлю. Автобус в'їхав в місто Ірра Салем, чи то пак, Єрусалим, і колесив по ньому, збираючи туристів. Irra Salem (галл) - Салон Помилок; (в переносному сенсі - Салон Диявола). Назву Irra Salem цьому поселенню дали галли за дві тисячі років до приходу в Іудею перших євреїв. У західній частині Єрусалиму багато зелених насаджень і є навіть невеликий хвойний ліс, але в східній частині міста зелених насаджень немає, так як в цю частину міста повітря з боку Середземного моря приходить вже зневоднене. У східній частині міста живуть в основному араби.

                Від Єрусалиму по крутій дорозі наш автобус опускався в долину а-Ярден до Мертвого моря. Десь на північ знаходяться руїни найдавнішого в історії людства галльського міста Еріґо. Erigo (галл) – споруда, будівля. Назва міста Еріґо в сучасній історії вимовляється як Єрихон. В Ізраїлі назви безлічі населених пунктів, які ні в івриті, ні в арабських мовах не мають логічного пояснення своїм походженням. Археологічні розкопки міста Еріґо говорять про те, що це місто було повністю зруйноване землетрусом за триста років до приходу в ці місця перших євреїв. Ось якими могутніми були ієрихонські труби, в які протрубили євреї для того, щоб зруйнувати Еріґо! Це треба ж! Євреї взяли труби, протрубили, а труби виявилися такими магічними, що звуки від них справили руйнування не в момент «сурмління», а по Річці Часу проникли в минуле і зруйнували Еріґо за триста років вперед! Це вже «магія» історичного шахрайства настільки сильна, що порівняти її ні з чим. І «сурмлять» християни вже кілька десятків століть, але не про шахрайство, а про міф, що суперечить науковим дослідженням. Чи не тому, «вчені мужі» іудейського походження в даний час переконують людей у ​​тому, що подорож в минуле можлива?