1,6 Патріархальні порядки

                   Запорізькі козаки заснували село Темрюк. Вони і встановили в ньому козацькі порядки та суворо дотримувались виконання їх. З самого зародження села й до приходу до влади червоної охлократії в селі було самоврядування. В Темрюці не було ніякого диктату, так як рада старійшин вибирала в сільське правління мудрих людей, незалежно від того, багатим був чоловік, або середнього достатку. Кожну ніч за порядком в селі по черзі стежили визначені сільським правлінням козаки. У селі суворо дотримувалися порядки патріархально-родового укладу життя. Шана і повага до старших за віком людей були пріоритетними вимогами серед усіх сільських порядків. Наприклад, до Івана Карповича у двір зайшов односельчанин та й мовить йому:

                   – Іван Карпович, твій Федір вчора не зняв переді мною шапку, та й ще палив цигарку у моїй присутності.

                   Іван Карпович голосно кличе Федора:

                   – Фе-е-е-дір! А йди-но сюди!

                   Поки Федір ішов на батьків поклик, Іван Карпович намотував на руку віжки. Федір підійшов, а Іван Карпович почав шмагати його віжками, примовляючи:

                   – Ти не привітав односельця. Ти не зняв шапку перед старшим за тебе чоловіком. Ти смалив цигарку у присутності мужиків, не будучи ще одруженим! Ти ще не мужик, а поводишся на вулиці як самостійний господар! За гординю! За гординю тобі!

                    У родині, і лише в родині виховується у підростаючого покоління повага до моральних установок та законів. Ніякі інші інститути культури суспільства не в змозі виховати у підростаючого покоління повагу до порядків і моральних законів. Адже неможливо довго прожити спільно з родичами або іншими людьми без накопичення негативних емоцій. Причин для породження негативних емоцій безліч. Якщо не виявляти вчасно ці причини і не усувати їх, а також не робити регулярно розрядку негативних емоцій, тоді відбудеться психічний вибух – скандал з далекосяжними негативними наслідками. Це знають і розуміють всі люди, але профілактику негативних проявів у сімейних відносинах робить дуже мало хто з них.

                      В селі Темрюк було декілька родин з прізвищем Гузь, а з прізвищами Божко та Машковський було тільки по одній родині. У родинах Гузь, Божко, Машковського і в багатьох інших родин темрючан регулярно проводилася профілактика негативних відносин. Приклад, як це робилося:

                      За обідній стіл сідала численна родина Карпа з дітьми, онуками і правнуками раніше, ніж за стіл сяде патріарх родини, дід Карпо. Сісти за стіл пізніше діда Карпа було проявом неповаги до патріарха і це суворо каралося. Ніхто не мав права взяти ложку раніше Карпа. По закінченню трапези ніхто без дозволу патріарха не мав права встати з-за столу. По закінченню трапези Карпо запитував членів сім'ї:

                        – Хто на кого й за що незадоволений?

                        Починалася сімейна рада, де усувалися негативні прояви в стосунках родичів, і встановлювалася справедливість. Після вирішення особистих проблем членів сім'ї, радились по вирішенню проблем домоводства і господарства. Такий метод виховання привчав кожного члена сім'ї до порядку відносин між родичами та селянами. Завдяки такому вихованню підростаючого покоління, родини Гузя, Божка і Машковського розбагатіли і перейшли в розряд дуже багатих людей.

                        Іван Карпович, як був лідером серед односельців в молоді роки, так лідером і залишився – його любили і поважали. Він був обраний односельцями головою сільради. Іван Карпович був хорошим організатором – вмів керувати колективом, але в області ведення особистого господарства поступався Мокрині. Односельці приходили в будинок Івана Карповича за порадою з усіх питань життя. У питаннях про час посіву ярових культур та в питаннях кардинальних рішень, розрахованих на найближче майбутнє, давав поради старійшина роду, Карпо Іванович. У питаннях, що стосуються колективного життя села, давав поради Іван Карпович, а в питаннях ведення особистого господарства давала поради Мокрина. Ніхто ні з ким не сперечався, бо ніхто не втручався в рішення проблем господарства, в яких він не був компетентним.

                       В родині Гузя, так само як і в родині Божка та в родині Машковського, завжди панувало взаєморозуміння. Захар відділився від батька. Іван Карпович виділив частину господарства Захару, а Захар вступив у колгосп і віддав цю частину господарства колгоспу. У сільраді з Іваном Карповичем працював секретарем Костянтин Ливинець. Костянтин став зятем Івану Карповичу, одружившись на його шістнадцятирічній доньці Уляні. Уляна народила дівчинку, Ливинець Олександру Костянтинівну. Більше дітей Уляна не народжувала.

                     В центрі села жив Пилип Машковський. Він одружився на дочці Карпа Івановича, ім'я якої я не знаю. Сини Пилипа Машковського: Михайло, Степан та Микола були двоюрідними братами дітям Івана Карповича і були у великій дружбі з ними. Взагалі, в Темрюці, з його сімейно-родовим, патріархальним укладом життя, родичі ставилися один до одного поважно і надавали один одному всіляку допомогу.