9,38 Курвізми

                 Curva (галл) – крива, вигин, збочення. Життя прожити – не поле перейти. На життєвому шляху кожній людині доводиться потрапляти, як в добрі, так і в погані ситуації. Люди кажуть: «Доля посміхнулася», або ж: «Доля повернулася задом». Вирази дурні і шкідливі, бо не треба звинувачувати Долю в своїх помилках і помилках своїх близьких, а також у злочинах, які Доля ніяк не може зробити. Розплачуватися доводиться не тільки тому, хто робить помилки або злочин, але і тим людям, з ким він спілкується. Людині доводиться нести відповідальність не тільки за свої дії, але і за агресивні дії своїх предків, і за агресивні дії своєї нації. Колектив несе відповідальність перед Вищою Справедливістю за дії кожного члена свого колективу, і навпаки - кожен член колективу несе відповідальність за агресивні дії всього колективу. Я радий, що такий Закон існує і автоматично виконується. Я також радію, коли чую від людей обурені вигуки:

               – А мене за що ?!

              Слід відповісти на таке обурення:

            – За те, що ти не розумієш справедливості доленосного покарання. За те, що ти - пес, який служить господареві і вірить в те, що за дії пса несе відповідальність тільки господар, але не пес. За те, що ти відмовився від патріархально-родового устрою людського співтовариства і перетворився в собаку, почавши служити чужому богові і земним панам. За те, що ти відмовився від рідного батька, без якого встановити зв'язок з Істиною неможливо.

                Рік, який я провів в комендатурі як «умовно засуджений - умовно вільний», був для мене чистилищем моєї свідомості, який дав мені ефективні позитивні результати, бо я максимально наблизився до Істини. Багато поганого, але і хорошого дав мені минулий рік. Моє ім'я замазане так, що я перед судовим засіданням замислювався: «Позбавити себе життя, але на догоду кому?». Після десяти місяців перебування в комендатурі я вперше в житті поставив собі питання: «А чи щасливий я?». Я прийшов до висновку, що я щасливий, бо діти мої йдуть правильним шляхом розвитку. Я щасливий, бо вектор мого розвитку не змінив свого напрямку, і напрямок цей оптимально правильний, а це в моєму житті найголовніше.

               На тридцять шість рублів на місяць, які мені залишалися після всіх відрахувань, жити важко, але можна. Я навіть зумів заощадити гроші і купити на них старшому синові недорогі джинсові штани. У вільний від роботи час я читав книги. Мені вдалося придбати книгу Цицерона до того, як її на вимогу партійних органів вилучили з продажу. Цицерон відкрив мені формулу державних утворень. Тепер мені стало зрозуміло, чому в царській Росії в вищих навчальних закладах вивчали «Римське Право», а в СРСР це було скасовано. Мої сумніви в правдивості комуністичних гасел і логічності цього державного ладу зникли. У пролетарській державі всі гасла були гранично правильними, але люди їх розуміли не так як треба і не так, як розуміли їх комуністи.

                 За класичною схемою побудови людської спільноти пролетар не входить в поняття «демос» - народ. У поняття «демос» входять тільки ті члени людської спільноти, які мають нерухоме майно, від якого мають стабільний дохід, що забезпечує безбідне існування. Пролетарі не народ! Комуністичне гасло «Народ і партія - єдині», абсолютно вірне, бо тільки комуністи мали право на суспільне майно і гарантований соціальний захист. Комуністи мали все, а пролетарі не мали нічого. Ось і виходить, що народ і партія - це один клас, а пролетарі - клас комуністичних рабів. Простолюдини Радянської Росії через політичну неграмотність думали і сподівалися, що вони входять в поняття «народ» і помилялися. Слово «пролетар» походить від латинського слова «пролес» - статевий орган і потомство. Тільки на цей орган і на своє потомство має право пролетар. Але так було в Римській Республіці, а в СРСР пролетарі втратили право власності навіть на своє потомство - це вже рабство, і цілковите!

                  Російська мова - мова Януса. Вона стала такою після того як охлократія в Росії знищила клас дворянства, клас інтелігентів, клас чесності і совісті. Знищила той шар спільноти, який створював духовний центр культури російської нації. Словоблуддя сучасних російськомовних політиків викликає жах у грамотної людини. Ці політичні діячі повинні знаходитися в психіатричних лікарнях з суворою ізоляцією, як соціально небезпечні особи. У радянському і пострадянському просторі російською мовою говориться одне, а мається на увазі інше. «Ми говоримо партія, а маємо на увазі - Ленін. Ми говоримо Ленін, а маємо на увазі - партія». Хто пам'ятає це крилате комуністичне гасло? В Росії не те головне, що говориться з високої трибуни, а те головне, що мається на увазі! Такий сучасний російський менталітет. Росіяни говорять: «брат», а мають на увазі: «обібрати»! Росіяни говорять: «російські інтереси», а мають на увазі «російську агресію». Росіяни говорять: «інтеграція», а мають на увазі «інтервенцію», хоча, між іншим, інтеграція і є інтервенція, тільки замаскована.

                 Як добре в Росії користуватися іноземними словами, бо слов'яни читати і писати вміють, але безграмотні. Грамотний не той, хто вміє читати і писати, а той, хто знає справжнє значення вживаних слів. Ленін говорив: «Ми Росію переконали, ми Росію перемогли, і ми повинні Росією управляти». Так хто ж ті, яких Ленін відніс до розряду «ми»? Ясно, що агресори, чужі люди, якщо «їм» довелося Росію переконувати і перемагати. Але якої «вони», тобто ленінські «ми», національності?