9,9 Спостережливість

                 На донецькій камвольній фабриці головним диспетчером працювала Забєліна. Висока струнка жінка була гранично чесною людиною і високим фахівцем в текстильній промисловості. Чоловік її був льотчиком-випробувачем і трагічно загинув, а вона залишилася вірною своєму чоловікові в кращих поняттях цього визначення. За державним стандартом в СРСР, в пряжі марки «чш» (чиста шерсть) допускалася домішка не вовняних волокон до 6%. Від Забеліної адміністрація фабрики вимагала дозволу на домішку в 8 і навіть 10 відсотків. Домогтися того, щоб Забєліна погодилася зі збільшенням домішки на 1% - було великим досягненням. У Забеліної стабільний тиск крові дорівнював 180. З кожною суперечкою з приводу збільшення домішок у Забеліної тиск крові збільшувався до 240. Через постійні запеклі суперечки цій поважній жінці довелося звільнитися з фабрики, не допрацювавши півроку до пенсії.

               Що давало адміністрації фабрики збільшення домішки, яка майже нічого не коштувала, в порівнянні з дорогою вовною? Наша фабрика випускала близько 8-ми тонн пряжі щодоби. Збільшення домішки на один відсоток давало економію вовни в 80 кілограмів щодоби, а 80 кілограмів вовни, вартістю по 25 рублів за кілограм, це 2000 рублів. Гроші на ті часи чималі! Це вже резерв для розкрадань! Методів розкрадань було безліч. Адміністрація фабрики найчастіше користувалася методом прихованого розкрадання. Наприклад, на трикотажну фабрику відправляли пряжі більше, ніж було зазначено в супровідних документах, а при отриманні поворотної тари з трикотажної фабрики в картонних коробках знаходили трикотажні костюми вищої якості у вигляді подарунка. «Ви нам подарували пряжу, а ми вам - трикотажні костюми». Розкрадань не було – були бартерні «подарунки». Такі «подарунки» за Брежнєва знаходили в багатьох місцях. Одного разу треба було поміняти на тростильному верстаті шестерню, яка стала непридатною для роботи. На складі запчастин розкрили ящик з шестерінками, отриманими з Камчатки, а там виявилися в'ялені кальмари!

              А ось ще один приклад:

Мій товариш, готуючись до свого весілля, купив в магазині три кілограмові консервні банки з оселедцем пряного посолу. Удома він вирішив розкрити одну банку і спробувати оселедець, а у банці виявилася чорна ікра! Розкрили і інші банки. Там теж була чорна ікра! Тоді мій товариш побіг в магазин, щоб купити ще «оселедець», але ікри в банках йому виявити вже не вдалося. Ми жили в країні, в якій не красти було грішно.

                Мені розповідали, що коли в адміністрації фабрики заговорили про мене, хтось із начальства сказав:

             – Звідки він все знає? У нього що, половина робітників фабрики є його інформаторами?

              На це Забєліна заперечила:

              – Ваше припущення помилкове. Володимир Бабіч, всього-на-всього, спостережлива людина.

             «Спостережливість» - в цьому слові так багато сказано! Всі люди все бачать, але не аналізують побачене, тому не пам'ятають побачене, і не «бачать» те, що приховано за побаченим. Я розповім декілька прикладів такої спостережливості:

             Я їздив зі своїм робочим колективом в цирк дивитися «Водяну феєрію». Глядачі захоплювалися фокусами з водою, не розуміючи, звідки береться вода. Я не витримав і став розповідати:

            – Дивіться уважніше не на дії ілюзіоніста, а на другорядні об'єкти. Завжди в житті намагайтеся свою увагу спрямовувати не на той об'єкт, до якого ваш противник, або співрозмовник намагається привернути вашу увагу, а на другорядні об'єкти. Другорядні об'єкти – асистенти, які допомагають шахраєві обдурити вас. Другорядні об'єкти і відкривають секрет обману. Ось дивіться, дівчата в широких спідницях несуть під своїми сукнями тази з водою. Тепер ви вже побачили, звідки береться вода, а могли і самі це помітити. Треба бути уважними, тоді всі фокусники стануть для вас нудними і неприємними особами. Якщо фокусник екстра-класу, тоді він працює без асистентів. У фокусників низького класу обов'язково є асистенти. Асистенти якраз і є ілюзіоністами, а не фокусник. В азартних іграх шахраєві асистують кілька людей, тому у шахрая виграти не вдається нікому. Я дивуюся не грубій і незграбній роботі фокусника, а людям, яких гранично легко обдурити.

             – З тобою нецікаво ходити в цирк.

            – А що, вам цікавіше жити тоді, коли вас обманюють? - здивувався я несподівано відкритій мені стороні людської психіки.

              Я згадую деякі випадки, які сталися тоді, коли я працював в фарбувальній цеху.

            Випадок перший:

          Фарбувальні апарати завантажені і працюють в автоматичному режимі. Фарбарям поки що робити нічого, і вони сидять на лавочці. У цеху з'явилася незнайома молода жінка з зошитом в руці.

          – Яка миловидна і струнка дівчина! - сказав Анатолій.

          – Не дівчина, а жінка, у якої є чоловік і однорічний син, - поправив я його.

          – Ти її знаєш?

           – Ні, перший раз бачу.

         – Зараз дізнаємося, наскільки ти правий, бо вона йде до нас.