Розділ 14

Ванесса була схвильована вкрай – їй не хотілося битися з якоюсь злою русалкою за рідкісний камінь. Шансу перемогти у битві майже не було, тим більше з Евелін швидше за все прийдуть її злючки подруги, які будуть підтримувати її та захищати злу сторону від моїх добрих втручань.

Бабуся точно буде злитися на мене, русалки наші ліпші друзі, які постійно допомагали нашому королівству у битвах та іноді спонсорували нас, щоб ми наповнювалися силами та перемагали. Я не уявляю, що про мене подумає моя родина, найкращі друзі, Етна, якщо я спробую щось зробити, але невдало. Вікторія навіть не здогадується, що я приятелюю з цими істотами, хоча ймовірно, що мені знадобиться її допомога. Мама постійно дивується «Куди зникає Ванесса? Чого ми цілими днями нормально не бачимося, не спілкуємося», а все це через мою допитливість.

З щоденника Ванесси:

«Уявіть собі, наче ви щойно поспілкувалися з незнайомою людиною, вам запропонували зробити якусь дію, повністю протилежну вашим можливостям. Після того, як у вас три рази запитали «Чи згодні ви?», не почекавши й секунди на вашу відповідь, а потім домовляються зі своїми свідками щодо вашої зустрічі, яка може для тебе дуже погано закінчитися. Я маю готуватися до цього, бо по іншому ніяк не зможу подіяти. Треба позитивно налаштуватися на це, але ж хто буде підтримувати мене? Сестра може сказати це мамі, а там подія розлетиться до мого прадіда… Хоча, у моєму житті є тільки одна людина, кому я можу це розповісти й довіритися. Мабуть, ця особа зможе погодитися.».

Тепер дівчина повністю без настрою сиділа й думала над своїм майбутнім. Її можуть назавжди заарештувати, або закрити вхід в море. Набір для створення амулетів ще міг чимось допомогти, тож наступні двадцять хвилин Веннес сиділа й готувала зілля для телепортації у майбутнє. Що може статися, якщо вона раптом сама вирушить на битву, ніхто не прийде на поміч й навіть добрі русалки не допоможуть?

Ось Майкл знову щось надіслав, можливо це знак для Ванесси.

Майкл: Привітик, можемо поспілкуватися?

Ванесса: Так, звичайно 😊

Майкл: Чи можу я прямо зараз зайти до тебе?

Вона була не проти, тож разом з хлопцем вирішила піти до кафе біля побережжя. Вільна сукня, спокійне море, вони вирішили замовити смачне ягідне морозиво з фруктовим соком.

- Знаєш, мені тепер цікаво, чим я буду займатися крім навчання у школі.

- А що?... До речі, як справи з модельною агенцією?

- Ось я вирішив сказати своїм батькам про це, але мені навіть не довелося розпочинати розмову. Вони самі сказали «Синку, ми бачимо, що тобі ця справа не подобається. Гаразд, ми хотіли зробити тобі краще, тож не будемо псувати тобі цим настрій». Мій тато ще ніколи так не намагався зрозуміти мене, як в цей раз. Тож, ніяких тату з сердечками, тільки конвертики з подарунками.

- Що?!...

Майкл дістав невеликий пакунок з великим паперовим сердечком, у якому були приємні слова для Ванесси. Відкривши пакунок, з нього виходив дуже приємний аромат солодкої ванілі, а всередині лежала шоколадка у конверті з великою королівською трояндою.

- Моя тітка приготувала цей шоколад саме для тебе. – усміхнено сказав Майкл. Йому було приємно, що Ванесса прийняла цей подарунок з такою радістю.

Крім шоколаду на дні лежала маленька синя коробка, яку прикрашав милий фіолетовий бантик з блискітками. Там, на м’якій подушці лежала половинка кулона у вигляді серця, багато маленьких камінців, які блищали наче розкішний захід сонця. Веннес дуже здивувалася й зраділа такому подарунку. Майкл тепло обійняв її, від радості й здивування дівчина пустила сльозу на свій кулон, від чого він гарно засяяв, як ранкове сонце та його яскраві промені, що дають енергії на весь день.

- Ти дуже гарно продумав нашу зустріч, мені ніхто ще не дарував таких класних подарунків, дякую!

- Ти сьогодні дуже гарна, як мій настрій цілий день.

Вони разом сиділи, їли морозиво й говорили про те, як круто усе складається. Обидва відчувають, що історію варто дотягнути до кінця життя…

Після ресторану Майкл пішов показати подрузі частину побережжя та міст, по якому хотів пройтися разом з нею. Вже підіймався легенький вітерець. Несса сподівалася, що Майкл зможе допомогти їй та полегшити виконання задачі.

- Ти взагалі як? Чим займається Вікторія, чи не хоче піти на якийсь гурток, щоб займатися чарами більше?

- Дуже тяжко останнім часом. Наче й приїхала на відпочинок, а стресу менше не стало… Вікторія спокійно живе, читає книги та пізнає світ. Вона ж не маленька вже, приблизно мого віку.

- А… Вибач, дуже рідко цікавлюся цим й часто забуваю таке.

- Нічого, буває.

- Я не відчуваю сильного полегшення від того, що вже не буду моделлю. Але ж у світі так багато занять, й  користі від них буде більше, ніж від позування на фото для журналів, які ніхто не читатиме.

- Можу розповісти про один випадок, який стався ще до того, як я приїхала сюди. Я можу тобі розповісти це, але можливо ти не хочеш про це спілкуватися…

- З тобою я готовий про усе говорити.

- Коли ти тільки став моделлю й вийшла твоя перша фотосесія, я побачила у магазині журнал з тобою. На першій сторінці було фото, де ти стояв з якоюсь дівчиною у костюмах для фігурного катання, дуже красиво там вийшов. А ось друга фотографія, де ти позував на рекламу парфумів вийшла дуже цікавою…