Розділ 13

У готелі Нессі було доволі нудно знаходитися: батьки займаються своїми справами, Віка вивчала нові рухи, якими в останній час почала дуже захоплюватися. Знову загадавши бажання опинитися на пляжі, вона побігла до холодної, але вже приємної та рідної води, де мешкали її морські друзі. Тепленьке дно, світ русалок, залишилося очікувати тільки Етну.

Поки Ванесса плавала та виглядала подругу, дівчина близько наблизилася до коралів та роздивлялася їх, як вперше. Вони нічим не змінилися, залишилися такими ж різноманітними та цікавими. Розглядаючи один корал, ззаду Несса побачила щось дуже темне, та не сильно зважала на це. Розглядаючи морські хребти по черзі, дівчина відчула, що хтось за нею стоїть.

- Щось забули тут? – з насмішкою запитав дуже гарний дівочий голос.

- Розглядаю корали, а що?

Повернувшись, Ванесса побачила чорняву русалку: довге темно-синє волосся, чорненький обруч з чорних перлин, який прикрашав її чубчик. Темно-синій хвіст, довгі чорні нігті, сині очі – вона виглядала як жорстока русалка, з якою треба бути обережною.

- Я вже якось зустрічала тебе… В той раз ти спілкувалася з білявкою, впевнена ти вже можеш щось сказати.

- Що ти маєш на увазі?

- Ніколи не кажу іншим про свої плани.

- Ти вважаєш це непотрібним?

- Від того, що ти поділишся намірами на майбутнє нічого не зміниться. Є ще таке, коли люди навмисно хочуть тобі зла, хоча ти нічого їм не зробив.

Ванесса підозрювала, що вона може зробити щось погане, але все одно хотіла поцікавитися про важливі для неї речі.

- Чи розбираєшся ти у чарівних кристалах?

- Звичайно, я дуже добре знаю їх властивості й можу навіть розповісти.

- А можеш дещо показати? – Несса хотіла побачити справжній кристал, тому була впевнена у допомозі тієї русалки.

- Клітку риболовів? Чи пастку для допитливих дельфінів?

- Ти знаєш, де захований кристал усіх сил?

Русалка задумалася, та з недовірою дивилася на Ванессу.

- Що тобі потрібно від того кристала?

- Я дізналася про деякі його магічні властивості, мені потрібно дізнатися, де він.

З хитрим виглядом вона показала їй, де сховано головну реліквію цього моря. Далеко за палацом короля моря, у дуже темній підводній печері, куди нікому й на думку не спадало піти, був захований величезний камінь. А навколо печери, аби таку дорогоцінну та величаву, важливу реліквію не вкрали,  було накладено закляття. Кожен раз, коли хтось перетне межу захисного купола, охоронці одразу припливуть на порятунок.

Русалка й тут не здавалася, для неї, видно, не існувало жодних кордонів, й вирішила дещо спробувати.

- Навіть під водою ніхто не забороняв використовувати чари, аби зняти з цього місця закляття.

Своєю рукою дівчина намалювала у воді трикутник, який почав виглядати як намальований рожевим вогнем портал в інший вимір. Направивши його рукою в сторону захованого кристала, купол наче й залишився цілим, але утворилося щось схоже на двері, через які проскочили дівчата.

- До мене, якщо що звертайся Евелін. – з хитрістю сказала русалка, яка чудово відчула наївність Ванесси.

- Ванесса, приємно познайомитись.

Кристал у цій темній та холодній печері ще був закутий у твердій клітці. Між отворами було дуже багато маленьких дротиків, які чудово могли вразити гарним потоком струму.

- Я була тут дуже багато разів, жодного разу мене тут не спіймали, але був ризик, що можуть вигнати з королівства.

- Нащо тобі так часто тут з’являтися?

- Пізніше зможу розповісти…

- Добре… А чого на відміну від інших русалок, яких я тут зустрічала, ти така темна й схожа на нічного агента?

- Чого тобі так все цікаво? Все прямо хочеш пізнати, як щось зрозуміло, але зовсім не потрібно одразу сотня питань за раз…

- Мені просто хочеться дізнатися, з ким я зараз знаходжуся.

Евелін спробувала вдати, наче ігнорує Ванессу, але все ж заговорила з нею про сімейне дерево.

- Я одразу зрозуміла, з ким спілкуюся. Хіба ви, Табасьйони, досі мешкаєте по світові?

- А що не так, ми ж звичайні люди.

- Є одна світова таємниця, яку знають тільки чарівники з таких сімей. Адже таких кристалів у світі дуже мало, якщо знайти необхідну кількість саме таких, можна сильно допомогти магічному світові.

- Так, я знаю про це.

- О… - Евелін була трохи здивована від цього, бо сприймала Ванессу як новачка у цій темі, - Тоді, чи можеш розповісти, як діє кристал у контакті з людиною?

- Якщо його довго тримати у руках, дії людини будуть скаженими й вона припинить контролювати себе.

Евелін зрозуміла, що спілкується з дуже розумною та вправною дівчиною у цій справі. Поки навіть русалки сплять, вона вирішила запросити сюди ще своїх подруг, щоб допомогти собі у майбутньому.

- Ти не проти, якщо я швидко піду й повернуся?