Розділ 2

Навчання закінчилося, літо почалося, отже саме час подумати над подорожами.

Ванесса з батьками та сестрою сиділа у вітальні, треба вирішити куди поїдемо.

- Я вас вітаю з початком літніх канікул, як обіцяла вирішуємо план відпочинку. – казала мама.

- Ти ж казала, що ми поїдемо у Японію? – почала згадувати минулі розмови Вікторія.

- Так, але ж нам треба вирішити, як взагалі проведемо цей сезон.

- Можливо, нам варто звозити дітей у цікаві селища Міттервазенгу? Вони ж ще багато не бачили. – цікаві ідеї з’являлися у тата.

- Обов’язково звозимо й відвідаємо. – кивнула мама та пішла до своєї кімнати.

Поки ніхто не розумів, що відбувається, Єванна з кімнати витягнула велику дошку з магнітами.

- Довго чекали цієї миті, коли вже використаємо її. Тут у нас будуть плани усіх подорожей, мандрів, ми ж любимо точність?

- Так, але не завжди… - тихенько сказала Вікторія.

- Спочатку ми погуляємо по місту, потім поїдемо у Японію, а далі я пропоную погуляти й за межами Міттервазенгу.

- Можна відвідати містечко Драконів, там цікаво. Ще й показати, звідки у нас домашній улюбленець.

- Але це все буде не за тиждень. Ми будемо довго подорожувати й відпочивати від мандрів. А останній місяць проведемо підготовку до нового навчального року й іншого.

- Як довго будемо у Японії? – поцікавилася Ванесса, яка поки не знає про дещо…

- Ми поїдемо на місяць, якщо все буде добре.

Вікторія скакала від радості, бо завжди вважала Японію гарною країною, куди можна поїхати. Бабуся Лукреція теж шукала, куди поїхати цим літом й обрала Грецію, як країну мрії. Валізи ще рано збирати, тож відпочиваємо.