Кулон з сушеною трояндою

Розділ 11

Вихователька зібрала дітей біля виходу з будинку. Усі вишукувались по парах, а Ванесса стояла сама у кінці колони.

Після вчорашньої зливи на вулиці приємно пахло. Пташки співають, дерева шумлять, гілки розвіює вітерець. Вони зайшли на територію парку, ще раз дітей перелічили та відпустили на прогулянку. На дитячому майданчику, де були звичайні дітки, згодом опинилися й незвичайні. Вихователька пишалася їх поведінкою.

Дівчина не могла розважатися разом з ними на майданчику, вже задоросла для такого та й бажання не було. Вона сіла на лавку, та роздивлялася дерева. Десь по доріжці до парку йшла її однолітка, яка здалеку виглядала як японська старшокласниця. Ванессі сподобався її зовнішній вигляд, поки вона не сіла біля неї і почали спілкуватися.

- Гей. – привіталася незнайомка.

- Привіт.

- Що скажеш?...

- Нічого не скажу. – без роздумів Ванесса.

- Такого довгого волосся ще ніколи не бачила.

- Дякую, - відповіла дівчина, приємно посміхаючись.

- Та й взагалі ви казково виглядаєте. Захоплюєтеся  косплеями? – запитала незнайомка.

- Ні, це мій звичайний вигляд.

Розмова продовжувалася. Як виявилося, ця незнайома дівчина, яку звали Ніна любила повторювати аніме персонажів. Дівчата гарно спілкувалися, обмінюючись компліментами, поки до них не підійшла міцна здорова бабуся.

- Гм, гм... - звисока промовила вона.

- Добрий день...

- Дівчата, уступіть бабусі місце...

- Ви не бачите, що там є багато вільних лавок?! – вказала бабці Ніна

- Ех, ще одне покоління втрачено! Що за молодь зараз, яка навіть встати та дати сісти пенсіонерці не може!

- Ви теж так уступали місце літнім у свій час, що навіть банальне «Будь ласка» вимовити не можете?! – відповідала Ніна, яка не хотіла прогинатися бабусі.

Хоч видовище було не з приємних, люди звернули увагу на їх словесну бійку. Ванесса тихенько встала та пішла до своїх, аби не бути в центрі уваги. Що там далі було вона вже не бачила, і здивувалася людським манерам.

Спокійно гуляючи по парку, роздивляючись навколо, дівчина зустріла по дорозі того цікавого хлопчика. Він спокійно йшов досить далеко від їхньої групи, що трішки налякало Ванессу.

- Гей! Не загубися! – гукнула йому налякана дівчина, хоч це, мабуть, було марною спробою.

Він йшов дуже далеко під деревами, а згодом взагалі зник з її очей.

Дівчинка запанікувала, і піднявши голову помітила наближаючуся темну хмару, що намадувала змію, яка ось-ось вкусить жертву. А з її щелепи вийшла блискавка, і пройшла через усе небо. Поки почався грім, дівчина швидко побігла до групи. Її налякані зелені очі збільшилися у декілька разів, засяявши світлом.

Пішла шукати групу, але на майданчику нікого не було. Злякалася і побігла додому, поки ще був час. На вулиці завіяв холодний вітер, який наче різав дерева й гілля, гула природа.

Вже вдома, відпочивши після такого випробування, відьмочка зібралась думками, щоб нормально розповісти виховательці про хлопчика. Вставши, дівчина пішла до тітоньки у кімнату. Підготувавши та зібравши думки до купи, відкривши двері, вона спіткнулася через шафу, зачепивши відкриту шухляду. Тітка розмовляла через телефон, сидячи спиною до дівчинки. Вона досить боляче вдарилася ногою, а в додаток ще й лікоть подерла. Тепер в тих місцях у неї було два синці, які тепер треба якось прибрати.

Закінчивши телефонну розмову, тітонька Нелла повернулася обличчям до дівчинки. Шафа спокійно стояла, а ось один предмет з неї впав та розбився на шматки.

- Ванессо, все добре?- поцікавилася Нелла

- Е... Ні...- вставши відповіла вона.

- Там нічого не впало? Цій шафі я довірила свої найважливіші спогади.

- Тут дещо розбилося ... – тихенько сказала Ванесса, яка навіть не розуміла, що їй робити.

Тітка встала з крісла та підійшла до шафи. На підлозі трішки далі лежали друзки від фігурки прозорого дельфіна. Погляд Нелли був настільки забутим, що покришена фігурка розпалася вдвічі. Тітонька сіла на ноги, та збирала розбитого дельфіна, склавши частинки один за одним. Ванессі хотілося зникнути.

- Я хотіла сказати вам, що у парку дуже далеко від майданчика побачила нашого хлопчика, який пішов кудись під дерева. Думаю, що краще зібратися й піти пошукати його, а то загубиться.

Нелла ще сумніше подивилася на дівчинку. А в парку, де залишилося хлопча без нагляду, через сильний вітер попадало багато дерев. І де його можна знайти?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше