Розділ 5

Після досить неприємного сну, Ванесса прокидається у досить дивному стані, наче знову народилася на світ, але вже якось незвичайно. На неї світили не фіолетові промені сонця, а вже звичайні білі. Ковдра була якоюсь іншою, вона не розуміла нічого. Трішки піднявшись, вона сіла: дух у зовсім іншій кімнаті, з новими стінами та меблями. Вона побачила ще кілька ліжок, на яких лежали нові люди. Подивившись у дзеркало, вона не побачила ніяких змін у себе, те ж саме волосся рудого кольору, той самий кулон з сушеною трояндою, та сама біла туніка і спідниця. Але де вона опинилася?

Тихенько, щоб не розбудити інших, вона вийшла з кімнати. Зайшла до іншої кімнати, наче в іншому світі. Ванесса подумала, що краще буде вийти з будинку, щоб її не побачили люди. Обережно відкривши двері на балкон, вона опустила руку вниз, і доклала зусиль, щоб знизу виросла деревина, по якій вона зможе спуститися. З-під ґрунту вийшов тонкий стебел, який все більше і більше проривався з ґрунту, і вже миттю став схожим на молоде деревце. Обережно, намагаючись нікого не потурбувати, дівчинка перелізла через балкон (не повторюйте ці дії у реальному житті, це доступне тільки особливим людям!), і акуратно наступила на дерево. З п'ятого поверху злізти було досить важко, та так вона хоча б нікого не розбудила.

Бабуся, яка сиділа на лавці під будинком, з якого вилізла Ванесса, і дуже дивно подивилася на неї, наче побачила бійку між досить дорослими людьми з небажанням це спостерігати. Ванесса вдало спустилася, спроба була лише одна, вона вирішувала здається усе її життя.

- Наче я жива…- промовила у думках Ванесса, дивлячись на свої руки, наче бачить їх вперше.

Далі вона пішла до спокійного місця – парку, і сіла на лавку, задумавшись «Що відбувається?...».

Вона оглянула навколишнє середовище: люди були звичайними, яких вона бачила й раніше, але вони не мали ніяких надприродних сил, мали схожий вигляд, дерева навколо росли так само, і не було жодних думок ні про Майкла, ні про Вікторію, ні про сім'ю – тільки вибратися звідси.