Розділ 2

Осінь - така атмосферна пора року, що на американське осіннє свято Гелловін краще можна відчути цей готичний, химерний, серйозний дух.

Ванесса розчесала своє довге руде волосся, з якого можна було плести довгі та пишні коси. Відкривши шафу, вона витягнула довгу чорну мантію з емблемою її факультету. Вона вчиться у школі, де крім звичайних предметів вивчають магію та розвивають здібності своїх учнів. Сьогодні для її уроку знадобиться перо птаха, яке вона зварила у спеціальній рідині, що допомагає позбутися паразитів та набрати перу магічної енергії.

Вже у школі, проходячи довгі коридори з високими стелями, цегляні сходи, що зникали під час проведення уроків (щоб учні не бігали по школі, вчитель може відкрити при необхідності кімнату, нема чого хвилюватися). Її мантія трішки підіймалася від легкого вітру, Ванесса вже зайшла до свого класу, де сьогодні мав пройти урок по землеведенню та флористиці. Їй дісталася стихія справжньої природи, вона за 15 хвилин могла змусити троянду повністю розкритися, та це треба робити обережно, бо витрачається багато енергії з тіла.

Вчителька привітала ученицю, а на партах вже лежали предмети для дослідів. Ззаду на Ванессу вибігли її найкращі подруги - Арія та Меса:

- Де ти так довго була?- з радісною посмішкою в обіймах запитала Меса Ванессу.

- Ти здогадуєшся, яка у тебе стихія?- поцікавилася Арія.

- Я довго розглядала нашу школу, ці шикарні сходи та високі стелі. Я вже знаю, що у мене стихія землі - по черзі кожній відповідала Ванесса.

Перші уроки з цією вчителькою, місс Бровн проходили у непоганому ритмі, з розумінням що треба робити. Викладачка добре пояснювала предмет. А останнім часом на її заняттях більшість просто засинали, а там байдикували допоки не запитають.

У кожного на парті був глечик з помаранчевою водою, у яку треба було кинути перо, а потім занурити чарівну паличку, щоб визначити колір води, який збігався зі стихією. Яким цікавим моментом була реакція третього класу на свої справжні стихії. Арія ніколи повірити б не могла, що може розвити здібність керувати водою, Генрі міг не торкаючись керувати предметами, а для інших учнів відкривалися нові світи. Ванесса на відміну від інших не була здивована своєю стихією: ну що їй робити з тими квітами, які без неї проростуть за тиждень.

Вже прийшов тихий, спокійний як кіт вечір. Ванесса сиділа у своїй кімнаті на ліжку, та чекала батьків, що незабаром повернуться з роботи. Вікторія на кухні готувала чай з нового набору, який подарували бабусі. День видався нудьгуватим, і аж тут на думку спало попрактикуватися зі своєю здібністю. Швидко сходивши за парою насінин, земелькою та гарненьким горщиком,  вона сіла на м'якенький стільчик, та вперлася ліктями у стіл. Руки поставила, наче збирається створити енергетичну кулю - квітка вже за хвилину витягнулася, і на ній почали з'являтися перші пелюстки. За п'ять хвилин повністю розкрилася,ще й просто чарівно пахла.

З особистого щоденника Ванесси Табасьйоне:

« Привіт, це письмо тобі, Ванессо, вже дорослій дівчинці, яка ймовірно досягла величавого у магії. Тобі дісталася незвичайна стихія, ти вмієш керувати рослинами з живою природою. Лише сьогодні у школі нам розповідали, як розпізнати власну силу. Та поки, мабуть, залишається лише розвивати її, бо не розумію чим мені це допоможе Думаю, що ти змінишся, станеш гарною чаклункою і почнеш дарувати світові чисту екологію, що стане неодмінною допомогою людству. А поки моя бабуся Лукреція ще буде живою, ти попросиш в неї книгу про чари для дорослих.

Впевнена, ти чудово закінчиш школу й у тебе буде гарне життя, сповнене пригод і добра.».