Тако з креветками від Матео.

Тако з креветками від Матео.

Тортильї для тако з кукурудзяного борошна (можна замінити на лаваш)

0.5 кілограма чищених креветок

Спеції за смаком

3 авокадо

2 великі томати

1 середня цибуля шалот

0.5 перчинки чилі

Сік лайма

Тертий пармезан

Салат з капусти

З Матео ми познайомились коли я відвідувала Канкун. Не запитуй як мене туди занесло, але мені вже на той час було 35 і я таки вивчила англійську! Моя тобі порада, дитино, вчи мови, воно згодиться в житті. 

Я запитала у нього дорогу, він запропонував мене провести. І так ми опинились на березі. Увесь день Матео проводив мені екскурсію півостровом, розповідав що раніше там було рибацьке селище, а зараз тут про це ніщо не нагадує.

Але понад усе мене вразило те, що чоловік запросив мене на вечерю до своєї родини. Не знаю навіщо йому це, але оскільки живемо ми лиш один раз – вирішила піти.

І саме там я спробувала цю дивну, але смачну страву.

Ти знала, що гуакамоле роблять перемʼявши авокадо та додавши до нього трішки цибулі та подрібненого томату? А потім додають туди кілька ложок лимонного чи лаймового соку і змішують це все. 

Певно, ти памʼятаєш як я готувала це все вдома, але у гостях у Матео я застала сам процес приготування. 

Його сестра готувала сальсу, подрібнивши томати, додавши у них цибулю та чилі. Матір допікала на сковорідці тортильї, а сам чоловік тим часом смажив креветки, присипавши їх прянощами.

І коли все було готово, посередині столу поставили велетенську тарілку, на якій лежали тортильї, всередині яких було накладено салат, креветки, два соуси та все це присипано сиром.

Ти ж знаєш, що з мене поганий оповідач, а історія Мексики не настільки цікава для мене, аби переповідати нашу розмову. Та Матео ти повинна памʼятати, він приїздив до мене у гості потім ще не раз.

Чудовий хлопець, шкода лиш, що так далеко живе, я б хотіла частіше зустрічатися з ним та випивати текілу, обговорюючи медуз.

До чого я тобі це розповідаю? Сама не знаю та й закінчувати час. Я знаю, що мені залишилось мало, тому і пишу це все поспіхом, щоб встигнути. 

Просто знай, що коли ти будеш достатньо доросла та почнеш своє власне, окреме життя – памʼятай про всіх, хто поряд з тобою. Життя бентежне та непередбачуване, ти знайдеш друзів навіть на іншому кінці світу і можеш втратити тих, хто живе за стіною. Люди зраджують, розчаровують та йдуть. Іноді це дуже боляче, іноді здається, що без них не зможеш. Але ти сильна та зможеш. Я щиро бажаю, щоб у твоєму житті зустрілись хороші люди, з якими ти скрізь почуватимешся, мов вдома. Але не забувай головного – щоб бути щасливою з кимось, ти повинна бути щаслива з самою собою.

Я прожила це життя так, як сама хотіла. Робила помилки та раділа коли все вдавалось. Закохувалась та розчаровувалась, можливо, комусь сама розбивала серце. Але я ні про що не шкодую, окрім того, що надто мало часу нам відведено, щоб бути щасливими.

Живи своїм життям, Світланко. Проживи його так, як хочеш ти. Не буває “правильно”, тож не міряй все цими категоріями. Просто живи, смійся, радій та ризикуй. 

Ти ніколи не будеш достатньо доброю для всіх, тож зосередься на тому, щоб бути достатньо хорошою для самої себе, бо з собою тобі жити все своє життя.

Ця книга заповнена лиш на половину, тому я прошу тебе – впиши сюди свої пригоди, впиши свої улюблені рецепти та спогади та передай її комусь іншому, щоб про нас знали й ми могли комусь допомогти.

А тепер – мені час.

Памʼятай, що я завжди любитиму тебе, навіть якщо мене тут більше немає.

На зворотній стороні ти знайдеш ще дещо – там не багато, але на перші подорожі тобі вистачить. 

Проживи це життя для себе. І нічого не бійся. навіть якщо здається, що ти у безвиході, знай, що це не так. Це лиш тимчасово.

Зустрінь кохання, розділи свої пригоди з кимось. А якщо не вдасться – то живи так, щоб веселощів та вражень вистачило на десяток людей.

Просто цінуй те, що є. І знай, що я завжди поряд, навіть якщо ти мене не бачиш.

Бережи себе, дівчинко.

З любовʼю, тітка Руся.