Розділ 2. Ласкаво просимо до нового світу. Частина 2

Василь різко повернув голову в сторону почутого звуку, аж до болі в шиї.

Вона була як сонячний промінь, що пробивається крізь хмари. Руде волосся обережно  складене в невеликий пучок на потилиці, але декілька пасм вибилися на її чоло і скроні. Блакитні очі сяяли невинністю з крапелькою гордині. Вона зняла з себе білий фартух, який підкреслював її струнку фігуру і делікатні руки, пасував до її світлої шкіри і рожевих губ та перекинула його через руку.

– Сподобалася піца? - незважаючи на те, що ніжний голос незнайомки звучав тихо, він ніс в собі таку силу, що по неволі викликав у хлопця змішане відчуття захоплення і злегка страху.

– Безперечно, - миттєво відповів Василь.

– Це був мій сніданок.

– О-ой… Вибач, красуне, я був такий голодний, що просто не зміг втриматися перед такою смакотою.

– Наше головне завдання, як кухарів, нагодувати людей, тому я тобі пробачу.

– От і добре, - Василь всміхнувся і радий, що все так швидко вирішилось попрямував до виходу.

– Зачекай!

Василь вже майже переступив через поріг, але, почувши її заклик застиг на місці. На долю секунди на обличчі хлопця промайнув вираз обличчя під назвою: “жінко ну що ти від мене ще хочеш”.

– Ти нічого не забув? - продовжувала вона. - Я теж людина, а ти залишив мене голодною. Візьми на себе відповідальність.

Чогось подібного він і очікував з самого початку. Василь подивився на незнайомку, на її вказівний палець, який показував на кухонну плиту. Як не дивно нижня частина плити була звичайнісінькою дерев’яною тумбою в нижній частині котрої стояла духова шафа, а верхня - схожа на індукційну електро-поверхню. Чому дивно? А тому, що Василь поки оглядав кімнату в якій прокинувся, поки біг, поки знаходився тут на кухні, ніде не бачив жодного дротику, вимикача чи розетки. Крім цієї таємниці його хвилювало і приготування сніданку з декількох причин: перше - як керувати цією плитою, друге - сам процес приготування їжі. Бо дійсно хлопець практично не вмів готувати, а вступив до кулінарного вишу, тільки тому, що його батьки мали своє невелике кафе і сильно наполягали, щоб їх син продовжив і розширив родинну справу. Василь не зумів відмовити у їх мрії, але трохи провчившись, швидко зрозумів, що готування, сервірування, обслуговування - це не його… на відміну від  поїдання їжі у чималих кількостях… Як би парадоксально це не звучало, але Василь, щоб не засмучувати батьків не став повідомляти про свої "сумніви", натомість він став спонсором викладачів, на щастя  талант його дівчини в кулінарії та його ідея створити блог, закривали це питання.

Хлопець став мимоволі протирати руки. Він завжди це робив коли йому треба було зробити щось хвилююче. Але діватися нікуди, якщо він хоче щоб Бог здійснив його бажання, потрібно навчатися. І навчання починається прямо зараз.

– Чого смачненького прагне твоя душа на сніданок? - доброзичливо спитав він, сподіваючись, що дівчина стане до нього бодай трохи прихильною і можливо щось порадить чи підкаже.

– Ось там, - холодно сказала дівчина та знову показала вказівним пальцем на глибоку миску. - Приготуй мені окату яєчню (*глазунью) із "Рятівного яйця".

Почувши слово яєчня, Василь збадьорився, він безліч разів бачив, як Олена готувала цю з першого погляду просту страву. Також він знав рецепт і деякі хитрощі приготування бо постив у свій блог фото окатої яєчні та рецепт Олени:

#рецепт простої, але смачної окатої яєчні:

Інгредієнти:

• вершкове масло - 15-30 г;
• яйця - 1-4 шт;
• сіль та перець (за смаком).

Спосіб приготування:

1. Розігрійте сковороду і додайте трохи масла, щоб покрити дно сковороди (це необхідно, щоб жовтки правильно приготувалися).
2. Обережно розбийте яйце навпіл і вилити його на сковороду. Не перевертайте яйце і не розбивайте жовток. Повторіть це з усіма яйцями, не дозволяючи білкам злипатися.
3. Готуйте яйця на слабкому вогні, доки білки не стануть білими, а жовтки не залишаться рідкими. Посолити і поперчити за смаком.
4. Зніміть сковороду з вогню і перекладіть яєчню на тарілку. Подавайте гарячою з хлібом або тостами.
5. Ви також можете додати до неї бекон, сир, овочі або інші інгредієнти за вашим смаком. Приємного апетиту!

Василь підійшов та зазирнув у миску. На її дні лежало два білі шари кожен розміром з боксерську рукавицю, котрі ця дівчина назвала "Рятівними яйцями". Взявши миску він переставив їх ближче до псевдо електроплити і неабияк здивувався. Її вага становила не менше п'яти кілограмів. Якби таке яєчко випало із гнізда на чиюсь бідну голову, то ця людина навряд чи встигла вимовити слово "рятуйте".

– Щось не так? - поцікавилася дівчина, побачивши його здивування.

– Ні все добре. Просто ніколи не бачив таких вели… - хлопець зрозумів, що тільки що трохи не бовкнув зайвого, мало того, що йому недокухарю необхідно приготувати це дивне яйце з іншого світу, так він ще теліпає про це язиком.

– Великих кого?

Швидко він нічого вигадати не зумів, а тому бовкнув перше що спало на думку:

– Ніколи не бачив таких великих і розкішних сірих очей, як у тебе, - сказане було цілковитою правдою, але вуха в нього все ж таки трохи да почервоніли, адже в цей момент він стояв до неї спиною і ніяк не міг бачити її очі.