Розділ 1. Буря і зустріч з богинею

Василь - молодий студент кулінарного вишу, після закінчення навчального семестру, разом зі своїми друзями відправились у ліс, щоб провести гучну вечірку під відкритим небом.

Вечірка влаштована в лісі, була неймовірною! Недаремно серед них було багацько одногрупників Василя, разом вони підготували чимало їжі, щоб насолоджуватись нею протягом усього вечора. В меню були різноманітні страви - від м'яса, приготованого на вогнищі, до овочевих салатів та закусок.

Після смачної вечері друзі почали танцювати під музику, яку вони вибрали на свій смак. За лісовим гаєм лунали ритми танців, сміх та розмови.

А коли надвечір'я настало, друзі посіли біля вогнища, де пекли маршмеллоу та розповідали по черзі історії. Василь, як найкращий на курсі, поділився з друзями смішними байками та секретами приготування страв. Їхні душевні розмови тривали довго до пізньої ночі.

В той час ця неймовірна вечірка здавалася неперевершеною та запам'ятається на довгий час! Так воно і сталося…

Після того, як була з'їжена остання сосиска та злизана остання крапля пива, друзі вирішили лягти спати. Василь заліз у свій спальний мішок та заснув майже миттєво, але через деякий час він був змушений якнайшвидше почимчикувати до найближчих кущів, які виявились зовсім не близькими.

Тільки но, з великим полегшенням, Василь встиг зробити свої справи, як зненацька почув гучний гуркіт грому, що розривав повітря навкруги, а вітер став настільки сильним, що став хилити його в бік. Він почав бігти, щоб якнайшвидше повернутися до свого спального мішка, адже буря вже розігралася не на жарт, а він був на чималій відстані від місця свого табору. В плутанині емоцій, він спочатку побіг в протилежну сторону, зачепився об щось, впавши збир руки в кров, розвернувся на карачках, підскочив і полетів до табору.

Табір, що щойно виглядав як спокійне місце відпочинку на природі, перетворився на сцену хаосу та паніки. Люди, які ще пару годин тому насолоджувалися зеленню лісу та свіжим повітрям, тепер збирали свої речі на льоту та намагалися укритися від безжальної стихії.

Василь теж поспішив до свого спального місця у надії врятувати своє майно від бурі, але раптово його осліпило білосніжне сяйво, над головою пролунав страшний вибух від якого позакладало вуха, і він звалився знову на землю.

Коли Василь прийшов до тями, він відчув сильний біль у грудях та голові. Ледве відкривши очі він насилу  зумів роздивитися, що його спальний мішок був знищений до не впізнання, а табір, де вони зупинилися, був повністю розбитий. Він не чув криків людей, можливо, тому що ніхто не постраждав, а можливо йому просто позакладало вуха. В той момент він не хотів думати про погане - радів своєму щастю, що блискавка не ударила його. Всі знають, що вона не б'є два рази в одне місце.

Зненацька блискавка тричі вдарила Василя і через якусь мить, він опинився перед молодою дівчиною, яка стояла перед ним з посмішкою на обличчі.

– Вітаю, Василій, - сказала дівчина. - Я Міна, богиня кулінарії.  Я відчула твій потенціал та бажання знайти найсмачнішу їжу у світі. Я можу допомогти тобі в цьому, але потрібна твоя допомога мені також. Чи ти готовий?

– Готовий до чого? - з відсутнім виразом обличчя, перепитав він.

– Готувати найсмачніші страви та купатися в променях слави, - з милою посмішкою на вустах, відповіла богиня.

– Шановна, ви мене з кимось плутаєте чи просто знущаєтеся?

– Зрозуміло, зрозуміло, значить ти з радістю по… Що?  - різко мовила вона.

– Я кажу…

– Ані слова більше! - крикнула вона владним тоном.

Василь забажав заперечити такому зухвальству, але вимовити нічого не зміг. Його вуста намертво злиплися. З жахом у очах він витріщився на… богиню… Сумніви в його голові потроху розвіювалися.

– Нарешті, після довгого часу очікування, мені випав шанс позмагатися з цими зарозумілими, пихатими, чванливими недобогинями, яким за щасливим збігом обставин вдалося закінчити ліцей богинь на якусь сотню років раніше, - мовила богиня і роздратовано топнула ніжкою. - Як би ж ти знав, яких зусиль мені коштувало потрапити на це змагання… а що я пообіцяла старому богу грому і блискавок,  брррр, - здригнулася вона, - хоча з трьома блискавками він трохи перегнув палку.

У Василя від почутих слів очі вилізли з орбіт. “Буря. Блискавки. Буря. Блискавки, блискавики, блискавки… Трохи перестарався”, - все роїлися в'їдливі думки в його голові. “Приб’ю!” - реалізуючи поставлену мету, він витягнув руки вперед і кинувся в її сторону.

Богиня кулінарії здивовано підняла брову, коли побачила, як він кинувся до неї. Неквапливо підняла руку долонею до гори, з ярким сяйвом невідомо звідки з’явився вишневий пиріг, а наступної миті він вже летів у обличчя Василя.

Чи то здивування від побаченого пересилили силу накладених чарів, чи то дія їх нарешті закінчилися, але губи Василя раптово розімкнулися, але він не вимовив ані слова, натомість його щелепа просто бухнулася на груди.

Кинувшись в бік, він спробував ухилитися від запущеного в нього здобного снаряду, але траєкторія польоту пирога різко змінилася і він зі смачним звуком влучив йому в обличчя!

– Мій пиріг діє як магніт! - весело сказала богиня. - Ти просто не міг його уникнути!

Василь спробував сказати щось, але цьому завадив шматок вишневої начинки, що потрапив до роту із-за чого він почав кашляти і дихати через ніс, аж тут відчув смак пирога. Він виявився дуже смачним і ароматним, з нотками кориці і лимону. Василь не міг заперечити, що богиня кулінарії знала свою справу.