Кульбаба: дід чи баба?

Пробудження

Узбережжя, окутане серпанковою свіжістю, заклопотано входило у звичний ритм буденщини. Прибиралося,  відчинялося, готувалося до зустрічі знайомих і незнайомих. Тільки море, від ледь уловимого доторку вітру й ніжного вранішнього сонячного пещення не переймалося його клопотами, бо усвідомлювало власну місію й упевненість у своїх діяннях. Узбережжя було для нього лишень тим дивовижним другом, який спонукав до розміреності, спокою, який підставляв плече в будь-яку погоду й вірно захищав від необдуманих помислів. Здавалося, червневий ранок, який ніжно усміхався й вигравав на морському тілі сонячними промінчиками, вів звичні для нього літні перемовини й обіцяв відпочивальникам насолоду й блаженство. Поспішали на сніданок чайки, з надією наближаючись до рибалок, які, розсікаючи морську прохолоду, безжально встромляли в тіло моря гачки наживи...

Розміреність...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше