Хатній

Він вів звичний спосіб життя: то в курей поживиться пшеничкою, а то від дідуся Романа перепаде шматочок хліба. Сіра шапочка вирізняла його з-поміж інших, які зграйкою зліталися на поживу. Біда заставила прижитися з каштаноголовими. Рудувато-бурий піджачок, сірі щоки та груди, темно-коричневий хвіст були доказом того, що він з іншого роду. З хатніх. Однак серед польових він став своїм, здружився й уже не один день ділить із ними і хліб, і зернята.

Дідусь спостерігав, як птахи підзбирували зерно, яке недодзьобали кури. Хатній зачищав територію біля хазяйських чобіт, не боячись заробити на горіхи. Польові каштанами розсипалися по весняному подвір’ю, однак, не втрачали пильності. Ні, з Проськом вони по-дружилися. Той знав, що то друзі сіроголового найди, а ось сусідського Рудого треба було остерігатися, щоб не потрапити в його пазурі.

Дідусь перебирав у пам’яті нитки спогадів. Згадав, як побачив напівживого, примерзлого до металевого цямриння Сіроголового. Чи не по воду його туди понесло? – усміхнувся рятівник. Виходжував не один день, відпоював травами, ділив поміж горобцем і котом свою щедрість. Нелегкою була наука для останнього, щоб стати привітним до найди. Ось уже й перезимували. «По тепліні легше буде й людині, і пташині», – згадалося з дитинства, коли бабуся Марія підгодовувала зерном кожного, хто прибивався на подвір’я. Так і він із цим повчанням прожив вік.

Раптом повітря різонуло тривогою. Просьо кинувся на поміч зграйці горобців, до яких наближався Рудий. Стрибок – і клубок котячим шипінням і фирканням розігнав гороб’ячу безпечність! За мить Просьо, вирвавшись із колеса котячого поєдинку, вигнув спину, розпушив шерсть, настовбурчив хвіст, широко розставив лапи й почав видавати дивацькі звуки. Дідусь Роман спостерігав, як його улюбленець кинувся на захист горобців. Рудий відчувши, що йому не вдасться поживитися, відступив.

Горобці, видихнувши переляк, повернулися на дідусеву гостину. Просьо, переконавшись, що небезпека минула, лукавим поглядом кинув на вчителя, який підсовував мисочку з молоком. Заслужив.

Наситилися й горобці. Завершивши трапезу, розліталися по гніздах. Тільки Сіроголовий повернувся в хатнє, яке для нього вимостив дідусь Роман. Він же із хатніх!

Дружелюбність.