Сорока летіла швидко. З язиком ще швидшим.
— Вкрали! — кричала вона. — Без квитанції!
За нею біг заєць. У шалику. З переляку.
— А подарунки? — пищав він.
— Не буде! — відповідала сорока.
Їжак опустив голки.
— Я чув, — сказав він, — що без Миколая Різдва не буде.
— Як це не буде?! — зойкнула білка, тримаючи горіх, як гранату.
У лісі почалася паніка. Хтось біг. Хтось ховався.
Хтось писав скаргу у пень.
— До мавки! — вирішили всі.
А мавка тим часом вимагала диво.
— Ну! — сказала вона.
Святий Миколай обережно потягнувся в мішку. І почув тріск.
— Ой, — сказав він. — У мішку дірка. – подумав Святий Миколай. І мішок покотився в куток.
Лісова стежка темніла. Коріння хапало за ноги. Тіні ворушились.
Звідусіль лунали голоси.
— Подарунки! — кричали звірі.
— Порядок! — кричав інший «Миколай».
Але порядок у лісі — річ умовна.
Раптом мішок смикнувся. Дірка розійшлася.
І Святий Миколай… вислизнув. Він упав у мох. М’яко. Майже гідно.
— Ой! — сказала мавка.
— Хо-хо… — почав він і замовк.
Бо з темряви вийшло щось велике. Ліс не жартував. Небезпека стала реальною. Звірі повиповзали зі схованок. Лисиця підняла вуха.
Ведмідь повільно переступав лапами.
— Що за новини? — спитала білочка, сидячи на гілці.
— Мавка! — відповіла сорока. — Вона викрала Миколая і вимагає подарунки!
— Подарунки? — здивувався ведмідь. — Для всіх?
— Так, — кивнула сорока. — Інакше ліс не буде спокійним.
Тіні стрибали між деревами, а Святий Миколай, ще трохи збентежений, намагався зрозуміти, хто зараз «керує лісом».
— Здається, ми маємо проблему, — сказав він собі.
Мавка сміялась у хатинці. Вона насолоджувалась увагою і невеликою владою. Але її очі блищали тривогою — вона не хотіла, щоб хтось постраждав.
— Добре, — промовив Святий Миколай, озираючись, — нам потрібно діяти швидко. Сорока вже рознесла новину. - І сховався за високу і пишну стару ялину.
— І всі лісові жителі тепер хочуть подарунки! — вигукнула білочка.
— Це початок цікавої історії, — підморгнув Святий Миколай. — І, здається, найбільш цікавого Різдва за останні сто років.
Звірі об’єднувались, намагаючись розібратися, що робити, а Мавка лише розводила руками.
— А тепер будемо дивитися, хто зможе врятувати Миколая і спокій лісу, — промовив Святий Миколай, готуючись до пригоди.
І ліс завмер на мить, відчуваючи, що щось грандіозне ось-ось станеться.