У темному під'їзді, де завжди було холодно, жила бабуся.
Світло там часто миготіло, а ліфт зупинявся не завжди.
Але бабуся не боялась. Вона знала: щовечора, як тільки вимикається лампа, приходить її нічний гість.
Він не говорив і не нявчав. Просто стелився пледом по її спині — невидимим, м’яким, муркотливим.
Це був Кіт.
І з того моменту темрява в під’їзді перестала бути холодною.
Бо вона носила плед.
Відредаговано: 07.07.2025