У старій квартирі на останньому поверсі жив дідусь, який усе забував.
Він забував ключі, назви рослин, навіть імена внуків. Але ніколи не забував…
...зачинити вікно перед сном.
Бо боявся, що темрява залізе всередину.
Одного вечора він не встиг. Вікно залишилось прочиненим.
А з темряви увійшов Кіт.
Він сів на стіл, глянув у старечі очі — і ніч нічого не зіпсувала.
Навпаки — стала лагіднішою. М’якішою.
І дідусь усміхнувся.
Бо згадав: темрява — не ворог. Просто вона чекає, щоб хтось її не злякався.
Відредаговано: 07.07.2025