"Кіт, що охороняв Ніч"
✨Кіт, що охороняв Ніч
У старому місті, де ліхтарі світять жовтим медом, жив Кіт. Чорний, мов туш на сторінках старої книги, з очима кольору бурштинового чаю. Його ніхто не кликав по імені — бо ім’я його знала лише Ніч. Кіт з’являвся, коли останній шум стишався в тишу, коли місто видихало день. Він ходив по дахах, мугикаючи беззвучну пісню, і охороняв сни. Бо сни були крихкими, як крила метелика. А в кожному сні жила надія. Він муркотів під вікнами тим, хто боявся темряви, і темрява ставала лагідною. Він сидів біля ліжка того, хто не міг заснути, поки серце знов не починало битися рівно. Іноді він торкався лапкою до серця — і біль вщухав. А ще, як кажуть старі годинники, він ловив кошмари. Коли десь, у дитячому сні, з’являлися тіні, Кіт розганяв їх. Без бою. Просто… дивився. А тіні відступали, бо його погляд був глибокий, як сама ніч. Кошмари боялися бути побаченими. Кажуть, що одного разу він охороняв сон навіть самої Місячної Лисиці. Бо навіть той, хто збирає сни — іноді потребує тиші. Ти можеш не бачити його, але якщо сьогодні вночі тобі буде затишно й спокійно — можливо, Кіт вже сидить на твоєму вікні, як тінь, що муркоче зорі…
Відредаговано: 07.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
