Кораблик Мандрик любить мандрувати та всім про це розповідати.
Про всі свої пригоди пам’ятає. Він з гордістю у море вирушає.
Сьогодні Мандрик теж зібрався й у подорож із радістю подався.
Сонечко усіх вітало, промінці свої у море простягало.
Шуміло ж море собі тихенько, кораблик Мандрик, плив помаленьку.
Дельфіни високо стрибали у воду плюсь туди й сюди, і рибки теж собі пливли.
Та раптом, вітер зашумів. Почали хмари грізні насуватись та хвилі високо здійматись.
Кораблик миттю захитався, та цього він не злякався.
Штурвалу швидко наказав, щоб той додому повертав.
Високо підняв вітрила й полетів, немов на крилах.
Коли кораблик повернувся, то гроза почалась дужча.
То ж добре, що усе скінчилось, а через день і сонечко з’явилось.
І наш сміливий мандрівник, до несподіванок він звик, зібрався знову відпливати, адже любив він мандрувати.