Їжачок Шпичок

    Їжак, на ім'я Шпичок, старанно готувався до зими, що насувалася все дужче. Він наводив лад у своїй нірці. Прибрав усе довкола та провітрив подушки з ковдрами. Залишилось лиш зробити на зиму запаси. Взявши торбинку, Шпичок подався на пошуки їжі. Йшов повільно, пильно роздивляючись, що лежить у нього під маленькими лапками. Він старанно перевіряв усе на нюх, аби ненароком не вхопити чогось не свіжого.

- Привіт, Шпичок. - привіталась мишка.

- Здоровенькі були, мишко, як ся маєш? - запитав їжачок у мишки.

- Помаленьку. Потихеньку. Пі-пі-пі. - відповіла мишка.

- А у тебе, як справи? Куди мандруєш?

- Я йду шукати на зиму їжу.

- Зрозуміло. Я також ходила вчора на полювання. Ось вполювала свій улюблений сир. Тепер зимувати мені зовсім не страшно. - сказала миша.

- Ну гаразд, піду я. А, то тепер темніє швидше, а ходжу я сама знаєш, як повільно. - промовив їжак.

- Так, так, тоді поспішай. - поквапила їжачка, мишка.

І Шпичок пішов далі. Незадовго він натрапив на поляну гарних грибочків, які поклав собі до торбинки. Ще пізніше знайшов сливи та груші. Вже майже не залишилось місця в його улюбленій торбинці, та побачивши на дорозі красиві яблучка не міг їх не взяти. Тому він поклав 5 червоних яблук собі до торбинки, і ще 5 наколов собі на голочки. Щасливий та стомлений їжачок повертався додому, наспівуючи різні пісеньки.

- Яблучка й сливки насаджую на голочки. Вмію гарно я співати, і ще трішки танцювати. Вмію я робити так - “ш-ш-ш”, бо справжній я їжак.

Вже майже стемніло, коли Шпичок добрався до своєї домівки. Підійшовши до дверцят, їжачок почув, як хтось в сусідній нірці плаче. Це була їжача сім’я, що нещодавно оселилась поруч.

- Доброго вечора. Що у вас трапилося? - запитав Шпичок.

- Та ось-ось зима, а у нас немає, що їсти. Чоловік сильно застудився. Діти ще зовсім маленькі і я не можу залишити їх без нагляду. - відповіла мама їжачиха.

- Не хвилюйтесь, моїх запасів вистачить і на вашу сім’ю. - промовив Шпичок.

Він радо поділився своїми харчами з мамою їжачихою та її маленькими дітками. А для тата їжака, Шпичок приніс баночку малинового джему.

- Дякую Вам, пане їжаче. 

- На здоров'я. Сусіди повинні одне одному допомагати. Будьте здорові. - Шпичок попрощався й попрямував до своєї нірки.

Пізніше їжача сім’я, на чолі з батьком, запросили їжака Шпичка до себе в гості на смачний яблучний пиріг, який приготувала мама їжачиха. Усі разом готувались до зустрічі з зимою. Чудовою, сніжною й найщасливішою для дітей порою року.