16

У двері постукали, і вони одразу відчинились. Ханхає невдоволено присів за стіл, за яким проводився допит.

- Шановні! Ми начебто закінчили розмову, але ви вирішили допитати мого пацієнта.

- Він наш свідок - заперечив Зейн - і його допит може відбуватися будь-де. Скориставшися нагодою...

- Ви мали мене попередити.

- Це має значення?

- У моїй клиниці я маю знати все, що відбувається. Тим більше, коли є порушення клінічного протоколу.

- Як саме порушується протокол, якщо ми... - спробував заперечити Менгрі.

- Це мені вирішувати, молодий чоловіче!

Лін розгублено оглядав присутніх, і напевне не розумів що відбувається. Майкл встав, і підійшов до нього:

- Пан Хейв, прошу Вас почекати у приймальній залі, нам с детективами потрібно з'ясувати деякі технічні моменти.

- Так... Мабуть так - Хейв вийшов з кімнати, лікар впевнився що той присів поруч з медсестрою-адміністратором, і коли вона помітила що її шеф дивиться на неї, він кивнув.

- Продовжимо - зачинивши двері Ханхає став біля стола - Ми закінчили на тому, що покази пана Лі Хейва не відповідають дійсності.

- Звичній, або звичайній - парував Дейк.

Дійсній, не казковій або фантастичній - скептично посміхнувся Майкл - Я спілкувався з науковим центром. Так, не попередив Вас. Але і заборони я також не мав. Вони поділяють мій критичній підхід, і досі шукають логічні пояснення як тому, що відбулося, так і знайденим артефактам.

- Це тому ми не маємо досі жодної інформації від лабораторій?

- Певне що так. І не треба йти хибним шляхом!

- А чи не здається Вам, шановний лікарю, що Ви тиснете на слідство? - Зейн встав з-за столу - І що обмежуєте поле пошуку?

- Ні в якому разі! Я приводжу ваше сприйняття до нормального.

- Воно є нормальним, і професійним.

- Скажіть, спілкуватися з померлою людиною, це нормально або професійно?

- Ви про що? - стривожився Кайл.

- Про мене, синку. Все нормально - Дейк трохи зблід - Я розумію, що Вас турбує, лікарю. З цією проблемою знайомий не тільки я, але самої проблеми немає.

- Продовжуйте... Ханхає уважно спостерігав за Дейком.

- Ні, до справи це не відноситься. Ми йдемо.

Через кілька хвилин детективи поїхали, а Майкл вийшов до стійки з медсестрою-адмінстратором.

- Мері, знайди мені телефон психологічної служби поліції. І ще, зателефонуй... Так, а де пацієнт? Він мав сидіти поруч з Вами?

- Він і був тут, поруч, за стійкою. На кріслі.

- Я його не бачу. Дай камери спостереження, швидко!

Детективи їхали мовчки. Через півгодини, коли вже було видно обриси міста, Кайл обережно запитав:

- Перепрошую, а що мав на увазі психіатр?

- Мою загиблу дружину - важко зітхнув Дейк.

- То Ви з нею розмовляєте?

- Іноді. Мені здається, що вона поруч. Ми працювали з психологом півтора року, вона сказала що така реакція може бути нормальною. Коли не хочеш відпускати кохану людину, і ти самотній.

- А як Ви самі вважаєте?

перервав дзвінок з лікарні. Хейв Лін втік.