10

- Пане Зейн, доброго дня! - привітав у своєму кабінеті старого детектива старий психіатр.

- І Вам! - присів у незвично роскішне крісло Дейк - Ми з вами стільки років працювали з таким складним контингентом, а жодного разу не зустрічалися.

- Так, дивно. Я лише давав експертний висновок по групі серійників, здається, років п'ятнадцять-двадцять тому, і Ви там очолювали слідство.

- Так, але ж я там був не один. Однак, повернемося до нашого хлопчика.

- Чому ви назвали його хлопчиком?

- Але ж він не дівчинка, здається?

- Можливо... Він і не зовсім, мабуть, людина - побачивши подив в очах детектива лікар продовжив - У будь-якому разі так свідчать дані аналізів.

- Так, я бачив, але не зовсім розумів.

- Поясню. Є дві речі, які не відповідають загальним нормам анатомії, фізіології та психіатрії. Мохі складається, скажімо так, дещо з іншого матеріалу, ніж звичайна людина. Тобто, це або дуже незвична мутація, або альтернативний вид людини, який наука ще не зустрічала. Хоча, у випадку мутації мають бути спільні вихідні гени - а у нашому випадку там зовсім інша картина.

Як саме - Майкл встав і підійшов до вікна - на планеті, яка давно не має білих плям, збереглася і прогресувала алтернативна гілка людства? Не можу сказати, це не мій профіль. Але у такому випадку, стандартні протоколи можуть не спрацювати. Вони розраховані на звичайну людину, починаючи з умовних і безумовних рефлексів, закінчуючи вищою нервовою діяльністю. Навіть дикуни, що ніколи не бачили цивілізації, можуть вкладатися у стандартні протоколи.

- Тобто, він не вийде з такого стану?

- Не зовсім так. Мохі вчиться дуже швидко, у нього надзвичайно розвинутий мозок. Настільки, що залишається дивуватися або заздрити. Лише за кілька днів йому вдалося навчитися всім основним базовим навичкам та знанням життєдіяльності. Речовий апарат насилу, але преводить звуки у зрозумілі нам слова. Він вчить мову, але робить це не так, коли відновлюється пам'ять після обширної амнезії.

- То є надія?

- Завжди. От тільки медікаментозно, або стандартним арсеналом, я буду повертати пам'ять досить тривалий час.

- Тривалий наскільки?

- Вважаю, від кількох місяців до кількох років.

- Але справа не може тягнутися так довго.

- Саме тому я Вас і запросив - лікар важко сів у своє крісло - Хочу обговорити з Вами один не зовсім стандартний хід. Не те, щоб це була суто професійна порада, але спочатку послухайте.

Зейн був сама увага, Ханхає наче коливався. Врешті продовжив:

- Колись у нашій університетській лабораторії, де я також працюю та викладаю, ми проводили експеримент з так званої "регресії". Поясню - побачивши нерозуміння в очах детектива продовжив психіатр - Уявіть собі. Ви занюрюєтеся у стан трансу. Ваша пам'ять звертається до Вашого більш раннього життя, все глибше. Ось Ви маленький хлопчик, а ось Ваше народження. Але далі Ви пірнаєте ще глибше, і починаєте згадувати свої попередні життя. І ще глибше пірнаєте в історію своїх життів. Ким Ви були? Чоловіком чи жінкою? Де і коли Ви жили? Як Ви померли?

Дейк слухав наче сам перебував у трансі. Майкл бачив це, і, запислившись лише на мить, вивів детектива з трансу.

- Ви розумієте, як це працює?

- Знається, так. А чи зрозуміє Вас Мохі?

- З таким прогресом я маю підготувати його за тиждень, максимум два.

- Добре. Пораджуся з Мейден.

Доктор трохи здивовано подивився над окулярами на детектива.

- Мейден?

- Дружина.

- Ви радитеся з нею?

- Вона зазвичай в курсі моїх справ, і допомагає. А хто саме проводитиме цей, як Ви сказали...

- Регресію.

- Так, саме так.

Не я. Ми тоді працювали з Марою Охоні, вона має освіту психолога, але те що вона робить... Знову таки, нагадую що це лише спроба... Інструмент.