Цілими днями Мохі не мав вільного часу. Багато процедур повторювалося, і кожен раз його повертали до своєї палати вкрай виснаженого. Потім провал в темряву, і знову ранок.
Мохі навчився пересуватися, робити прості речі, трохи розуміти оточуючих. І головне, з'явилися сни. Їх неможливо було зрозуміти та запам'ятати. Але це щось було першими власними спогадами.
Лікар Ханхає працював з Мохі більше часу, ніж всі. Застосовувалися найрізноманітніші методики - від простих фізіологічних тестів до гіпнозу. Реакція була, але дивними є результати, що не зовсім вкладалися в стандартні протоколи.
Можливо, ключ був глибше - тести ДНК знайшли структури, що не відповідали загальноприйнятому людському коду. Спроби дешифрації збивали з пантелику настільки, що піддослідним мала б зацікавитися наукова спільнота не тільки країни, але й світова. Однак, тривало слідство - і без його дозволу поширення інформації та залучення стороніх осіб було заборонене. З іншого боку, слідство теж залучало різноманітних фахівців, просто не повідомляло подробиць справи, щоб уникнути зайвого розголошення.
У такому режимі Ханхає, посилаючись на результати дослідів ДНК Мохі, готовий був дещо розширити протоколи і повідомити про це слідству. Менгрі, що був молоший майже втричі, йому був не до вподоби. Тож простіше було спілкуватися зі старим Зейном.
#2029 в Фантастика
#548 в Наукова фантастика
#2449 в Детектив/Трилер
#999 в Детектив
Відредаговано: 05.10.2019