Вона не з кришталю – з міцної сталі,
Її ліпили з болю і весни,
У буревіях встояла – не впала,
Її палкий вогонь не загасить.
В ній – непокора, ніжність і мовчання,
В ній – небо, море, сумнів і контекст,
У ній луна симфонія кохання,
В ній правда слова і прихований підтекст.
Жіноча сила – то ріка, що зносить кручі,
Вона, мов світло, що зростає із пітьми,
Незламна, сильна, вперта і могуча,
В ній суміш вітру, полумʼя й зими.
Вона глибока й чиста, мов криниця,
Вона є тиша, що навчає говорить,
За неї навіть сам Господь молився,
Жіноча сила – щит, що не пробить.
Відредаговано: 09.09.2025