Крізь призму почуттів

Жіноча сила

Вона не з кришталю – з міцної сталі,

Її ліпили з болю і весни,

У буревіях встояла – не впала,

Її палкий вогонь не загасить.

 

В ній – непокора, ніжність і мовчання,

В ній – небо, море, сумнів і контекст,

У ній луна симфонія кохання,

В ній правда слова і прихований підтекст.

 

Жіноча сила – то ріка, що зносить кручі,

Вона, мов світло, що зростає із пітьми,

Незламна, сильна, вперта і могуча,

В ній суміш вітру, полумʼя й зими.

 

Вона глибока й чиста, мов криниця,

Вона є тиша, що навчає говорить,

За неї навіть сам Господь молився,

Жіноча сила – щит, що не пробить.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше