Крізь призму почуттів
Сама собі наворожила долю
Сама собі наворожила долю,
Сама себе повела у життя,
Між сумнівами, вірою та втомою
Несла свій хрест тяжкий без каяття.
Босоніж йшла колючою стернею
І не шукала винних у журбі,
Була захисником собі й суддею,
За спини не ховалася чужі.
В тяжкі часи не кликала поради,
Зціляла серце в клапті молитов,
Пізнала біль самотності і зраду,
Бувало, падала та підіймалась знов.
В її душі палав вогонь надії,
Бриніли роси у її очах,
Не відрікалась навіть у безвірʼї,
Не проклинала навіть у сльозах.
Сама собі наворожила долю,
Сама собі свій збудувала світ,
Та прийде час і, вирвавшись на волю,
Її душа у вічність відлетить.
Відредаговано: 09.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
