Крізь призму почуттів

Лист у минуле

Чорнилом темної нічної тиші

Писала у минуле я листа,

Туди, де квітнуть білим цвітом вишні

Й босоніж ходить дівчинка мала.

 

“Ну що привіт. Яка ти ще кумедна,

Як щиро віриш в казки та дива,

Ще можеш жартувати так дотепно

І на дрібні невдачі не зважать.

 

Ти у долоні ловиш ще сніжинки,

І думаєш, що світ такий простий,

Ти час іще не ділиш на хвилинки,

І не соромишся своїх рожевих мрій.

 

Попереду ще в тебе так багато,

Ще буде всього: щастя й гіркоти,

Навчись себе у вирі не втрачати,

І, попри все, лише вперед іди.

 

І хоч ми не зустрінемось ніколи,

Я чую голос твій через роки,

В тобі живе моя наївність й воля,

Ти – моя сила у дорослому житті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше