https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1741624717_38.png
Крізь призму почуттів
А вишні цвітуть
Сполохані вишні розквітли весною, як завжди,
Бо хтось же то має принести красу у цей світ,
Хоч порожньо всюди і сміх не лунає дитячий,
Та вишні біліють, мов споминів теплих квітник.
Навкруг попелище і вітер гуляє холодний,
Не скоро, мабуть, тут почне зеленіти трава,
Ракета бездушно життя замінила на спомин,
І горе вселилось, де радість раніше була.
А вишні цвітуть… Та і що їм нещасним робити?
Лиш нести надію в прозорих своїх пелюстках,
І лиху на зло вони будуть на згарищі квітнуть,
І тихо молитись за тих, хто пішов в небуття.
Відредаговано: 09.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
