Крізь призму почуттів
Пам'ять
Блукала памʼять стежками густими,
Збирала в кошик пройдене життя,
І падали з очей, мов намистини,
Гарячі сльози і стікали по щоках.
Якби ж вона могла раніше знати,
Який тягар нестиме на душі,
Вона багато б встигла так сказати
Всім тим, кого нема вже на землі.
Вона б навчилась цінувати миті,
Радіти навіть крихітним речам,
Не поспішала б в майбуття летіти
І не розбила б серце пополам.
Вона б не стала нарікать на долю,
Не опускала б руки від зневіри,
Вона б пішла край світу за любовʼю,
Розфарбувала б будні темно сірі.
Ходила памʼять стежками вузькими,
Згубивши кошик в травах запашних,
І змахувала сльози намистини
З своїх очей заплаканих, сумних.
Відредаговано: 09.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
