Крізь призму почуттів

Спогади

Не помирають спогади ніколи,

Вони тримають нас, коли болить,

Не забувають спогади нічого,

Малюючи в уяві кожну мить.

 

Вони дають і радість, і натхнення,

Бентежний сум і сльози на очах,

Живе надія в них благословенна,

Ховається в них нездоланний страх.

 

Несуть на крилах спогади далеко

І повертають нас кудись назад,

Маніпулюють нами дуже легко,

Без слів багато можуть що сказать.

 

Тривожать душу спогади частенько,

Буває, не дають вночі заснуть,

Шепочуть щось на вушко нам тихенько,

Та ми, на жаль, не все можем збагнуть.

 

Вони нам в очі дивляться із фото,

За плечі обіймають вітерцем,

Нам з ними розлучатись дуже шкода,

Ми за собою їх весь час несем.

 

І не згасають спогади з роками,

Дощами не змиваються ніяк,

Вони живуть і помирають з нами,

І воскресають десь на небесах.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше