ПІСЛЯМОВА ВІД АВТОРА

Повість про життя поета Володимира Світанського охоплює період від кінця 1920-х до початку 1940-х років минулого століття.
Наприкінці 1920-х завершується відносно ліберальний період «українізації», що дав коротке, але яскраве піднесення українській літературі. З 1928 року розпочинається боротьба з «ухилами», яка зрештою призводить до ліквідації окремих літературних організацій та журналів. Настає епоха кампаній проти «буржуазного націоналізму», і літературний процес переходить під повний контроль ВКП(б). Літераторам починають нав’язувати вузьке коло «правильних» тем, спрямованих у русло соціалістичного реалізму.

У таких умовах доводиться жити й творити героєві повісті — поетові Володимиру Світанському. Він прагне уникнути втягування у загальну течію, зберегти внутрішню свободу, піднятися над вимогами епохи, не зрадити свій творчий голос.

Прообразом Світанського став реальний український поет Володимир Свідзінський (1885–1941) — тонкий лірик і неповторна творча особистість, який зумів зберегти власне обличчя в літературі. Його трагічна доля лягла в основу сюжету. Доцільним було навести в повісті й окремі вірші Свідзінського, щоб читач міг глибше відчути його поетичний світ, образи й прагнення.

Втім, хочу застерегти вимогливого читача: перед ним не документальна і не белетризована біографія Свідзінського. «Крізь полум’я днів» — це художній твір, а поет Світанський є самостійним літературним образом, який лише частково нагадує свого історичного прототипа.

Можна сказати, що Світанський уособлює ціле покоління свободомислячих літераторів того часу. Повість складається з кількох розділів-новел, у яких реальне нерідко переплітається з містичним, а подекуди — й з фантастичним. Як це часто буває і в нашому власному житті.

Травень — липень 2025