Ранок у Боулдері видався прохолодним. Сонце вже піднялося над містом, однак повітря ще зберігало нічну свіжість. На вулицях поступово більшало автомобілів, кав’ярні наповнювалися відвідувачами, а люди поспішали у своїх справах.
Мія сиділа біля вікна невеликої кав’ярні, тримаючи в руках чашку лате. Навпроти неї розташувалася Хлоя, яка саме знімала з плеча сумку.
— Вибач, що змусила чекати, — сказала вона, сідаючи на стілець. — На перехресті був жахливий затор.
— Нічого страшного. Я теж щойно прийшла.
Хлоя поклала телефон на стіл і з цікавістю подивилася на подругу.
— Ну що, які плани на сьогодні?
— Спочатку кава, потім, можливо, прогулянка. Якщо ти, звісно, не збираєшся знову втекти на роботу.
— Я взагалі-то взяла вихідний.
— Запам’ятай цей день. Таке трапляється нечасто.
Дівчата засміялися. Вони не бачилися кілька тижнів, тому тем для розмов вистачало. Обговорювали роботу, знайомих, останні події, а потім розмова, як це часто траплялося, повернулася до Еллісон.
— Ми давно не збиралися всі разом, — зауважила Хлоя. — Треба нарешті щось організувати.
— Я якраз учора їй писала. Вона казала, що найближчим часом має трохи звільнитися.
Мія дістала телефон і відкрила листування.
— Щоправда, відтоді не відповідає.
— Можливо, знову завал на роботі?
— Можливо. Але ти ж знаєш її. Навіть коли в неї повний хаос, вона зазвичай знаходить хвилину, щоб відписати.
Вона натиснула на кнопку виклику. Кілька гудків змінилися звичним повідомленням голосової пошти.
Мія зітхнула й поклала телефон на стіл.
— Не відповідає.
— Спробуймо пізніше. Може, ще спить.
— У таку пору? Після того, як учора казала, що має купу справ?
Хлоя знизала плечима.
— Тоді просто дочекаємося. Не будемо одразу вигадувати собі проблеми.
Мія погодилася, хоча її погляд ще кілька секунд залишався на екрані телефона.
Вони продовжили розмову, замовили ще кави й почали обговорювати можливу зустріч на вихідних. Поки Хлоя шукала в телефоні кілька закладів, які хотіла запропонувати, Мія розглядала людей за вікном. За сусіднім столиком сиділи двоє чоловіків. Перед одним лежав планшет із відкритими документами, інший перегортав роздруковані аркуші, час від часу щось пояснюючи співрозмовникові.
Ніхто з дівчат не звернув на них особливої уваги.