Глава 15 "Столиця України"

Політ пройшов так, як планувала Аня. Оскільки ніхто в ночі толком не спав, тож всі позасинали. Приблизно через три з половиною години команда приземлилась у еаропорту. Київ зустрів їх теплом та яскравим сонцем. І незабаром всі вже прогулювались по вулицях столиці до свого готелю.

Заселення пройшло спокійно. Компанія розділилась по кімнатах. Саша з Едвардом та Андрій з Артуром. Аня вирішила бути самою, все-таки єдина дівчина. У всіх просторі апартаменти, двохспальні ліжка, панорамні вікна з видом на Хрещатик. Що може бути кращим?

В середині дня всі зібрались у ресторані на обід. Їм подали традиційні страви. Такі як : борщ з пампушками, вареники із сметаною, різні салати... Після трапези зав'язалась розмова.

 - Нам потрібно розділитись, - заявила Аня, яка сиділа навпроти Артура. 

 - Що? - Закашлявся кореєць ліворуч від дівчини. - Анет, спокійно. Ми лишень приїхали...

 - Я хочу прогулятись крамничками! - Праворуч озвався блондин. - Стільки всього хочу купити!

 - Ви лишень подивіться як він засяяв, - понуро протянув Едвард між Андрієм та брюнетом.

 - Я за, - коротко відрізав Артур на пропозицію дівчини.

Погляди хлопців втупились у нього, натомість він помітив задоволену усмішку Ані.

 - Едварде, Андрію, - звернулась вона до них, - потрібно, щоб ви зустрілись із пресою та заїхали на студію. Маєте дати кілька інтерв'ю. А оскільки ви працівники компанії, то підходите найкраще...

 - Чи варто нагадувати, що ти директор нашого відділу і теж мусиш бути присутньою на зустрічах? - Зязвив Едвард.

 - Мій любий, - вона ухмильнулась, - тебе, та й всіх, це не стосується.

Едвард пирхнув та відкинувся на спинку стільця. Андрій розумів, що спорити не має сесну. Якщо вона захоче, то сама пізніше розповість. Саша мовчав, не варто наражатись на гнів дівчини. А брюнет тим часом, спостерігав за оточуючими.

 - Вигадайте якусь жорстоку історію. Наприклад.... Розшукується батько дівчинки, над якою жорстоко познущались однолітки, у всіх сенсах цього слова. І саме чоловік задумав весь цей план. Та пізніше втік від відповідальності. Мати померла через недугу. Тому дівчинка залишилась сама. І на даний момент, лежить у реанімаційному відділені. Але найстрашніше, що цей мерзотник зараз є у Києвській області і його пильно розшукує поліція... Придумайте щось краще. Підберіть імена, фотографії, опис, приблизне місцерозташування та проживання. Потрібно, щоб все виглядало правдоподібно. Але сильно у подробиці не вникайте. На всі провокаційнй питання, відповідайте, що поточна інформація засекречена і не підлягає публікації у суспільстві. Та зробіть так, щоб вас помітили та запам'ятали. Влийтеся у колективи, мусить бути не складно, оскільки у Андрія є українське коріння. Це піде нам на користь. Ясно?

Хлопці перезирнулись.

 - Ясно, - та відповіли у один голос.

 - Тоді чому ви ще тут? Бігом-бігом! Часу обмаль, про нас вже ввечері повинна знати добра половина столиці.

І двійко хлопців покинули стіл.

 - Сашо, - перейшла Аня до блондина, - мені потрібна інформація. Багато інформації. Але цього не знають ні люди, ні інтернет. Мусиш копнути глибше. Зможеш?

 - О, то Едвард не розказував? - Він склав руки на грудях. - Я досить не погано розбираюсь у комп'ютерах. Майже хакер. Скажи мені що треба і я знайду.

Дівчина протягнула йому сумку з ноутбуком.

 - Все є написано тут. Думаю, потрібно буде залізти у Dark Net. Будь-яку інформацію яку знайдеш, все надсилай мені. - Вона задумалась. - Не роби цього на рецепшині. Надто багато людей та камер. Піднімись до себе. У тебе з Едвардом найкращий інтернет, працюй там. - Аня зробила паузу. - Чекаю на твої повідомлення як можна швидше.

 - Так точно, мем. Усе виконаю, - та у жартівливому тоні пішов до ліфту, чим викликав у дівчини усмішку.

Вона перевела погляд на останнього вампіра за столом, та відразу посерйознішала, коли зловила питальний погляд.

 - Питай.

 - Чи щого так спішити? Ми лишень годину тому прилетіли, а ти вже всіх запрягла по горло до вечора.

 - Швидше почнемо, швидше закінчимо. 

 - Анет, ти... - Почав Артур.

 - Так, не вмію розслаблятись! Ніколи не вміла! - Спалахнула вона. - Я нікого не заставляла летіти сюди зі мною. Вони знали на що підписались. І ти теж. Якби вас не було я б і сама зі всім вправилась. Тобі не обов'язково щось робити. - Аня підняла зап'ясток з татуюванням. - Я дала клятву про твій захист і я її дотримаюсь. А в тебе тільки два варіанти дій. Або допомагаєш, або не вештаєшся під ногами.

Дівчина різко встала з-за столу та направилась до виходу. Вона не зобов'язана відчитуватись перед вампіром. Але навіть не підозрювала, що Артур вибере перший варіант розвитку подій.

Андрій з Едвардом попросили Сашу, щоб він ввів їх у всі найбільші списки популярних сайтів. Кілька натисків на клавіатурі, та вже за десять хвилин телефони у всіх трьох розривались від дзвінків. У столиці інформація розноситься з максимальною швидкістю. Тому двоє хлопці одягнули свої найкращі чорні костюми та вирушили на студію, лишивши блондина у кімнаті.

Перша зустріч, як виявилось, була прям на рецепшині у готелі. При чому у прямому ефірі із всім командним складом режисера. Хлопцям підправили макіяж та зачіски і розпочали інтерв'ю. 

Це було їх перше інтерв'ю. Тому вони добре обговорили справу, взявши за основу Аніну на угад придуману історію. Едвард говорив впевнено та розслаблено. Не заготовленими фразами, вправно жанглював словами і вів себе природньо. Андрій трохи нервував, але теж поводився спокійно.

Звісно журналістка, яка вела програму, задавала різні питання із неумісним підтекстом. Явно хотіла вивідати чим можна більше інформації. Але завдяки Едварду все пройшло гладко. 

І отак день пройшов та надійшов вечір.

Саша провів пів дня взламуючи сайти на Dark Neti. Важко сказати, що він знайшов щось вартуюче. Але за словами Ані, він дуже їй допоміг, тож з неї кава. Ще посеред його робити, до нього ненадовго зайшов Артур. Перекинулись кількома словами і він пішов. Так що вампір чекав вечора, допоки всі вернуться назад у готель.