Наступного ранку в поліцейському відділку тільки й було розмов, що про затримання знаменитої міжнародної злочинниці.
До кабінету Кря Кузі увійшла Віолетта Мейєр. Обмінявшись привітаннями, він запропонував їй сісти.
— Гарну справу ми з вами провернули, — з усмішкою сказала Віолетта.
— Згоден. Але чому ви одразу не заарештували Галину? — дивувався Холмс.
— Гаразд, розповім вам усе по порядку про події вчорашнього дня, — охоче погодилася дівчина. — Учора я сіла в потяг, яким, за моєю інформацією, їхала Галина Коган. Я не знала, в якому саме вагоні вона перебуває, і підозрювала, що в неї є спільники. Яким же було моє здивування, коли злочинниця сама прийшла до мого вагона й почала вмовляти якогось чоловіка помінятися з нею місцями у сьомому вагоні. Він уперто відмовлявся, і тоді я вирішила сама запропонувати старенькій помінятися місцями. Так я принаймні знала її місцеперебування.
Невдовзі з'явилися ви й почали цікавитися злочинницею. Під час розмови я звернула увагу, що провідниця кілька разів визирала зі свого купе й із цікавістю спостерігала за нами. Це була перша спільниця.
Щойно ви пішли, у вагоні знову з'явилася Галина, потайки передала одному з пасажирів сумку й сховалася в купе провідниці. Незабаром знову прийшли ви, і з цього моменту почалося переслідування Галини Коган.
Я скористалася цією нагодою й непомітно підклала в сумку пасажира радіомаячок, щоб відстежити її подальше переміщення. Розуміючи, що Галина може втекти від переслідування, я була змушена її заарештувати.
Тут Кря Кузя згадав, як Галину безуспішно намагалися затримати три наряди поліції та два батальйони морської піхоти з танками. Тепер він щиро перейнявся повагою до працівників Інтерполу.
— Чесно кажучи, містере Холмсе, ви мені ледь усю операцію не зірвали, — з усмішкою сказала Віолетта. — Але все закінчилося добре. Галину Коган і провідницю заарештували одразу. Їхнього спільника затримали сьогодні вранці в Берліні під час передачі діамантів перекупникові — ми вирахували його за радіомаячком.
— То в сумці були діаманти? — здивувався Кря Кузя.
— Так. Галина організувала викрадення діамантів просто з алмазного рудника в Південно-Африканській Республіці, — пояснила дівчина. — Тому до зникнення Віктора Капельникова вона не причетна. У той час її просто не було в місті.
— Ви й про Капельникова знаєте? — ще більше здивувався Холмс.
— Я знаю все. Мушу знати. Я ж детектив Інтерполу! — гордо заявила Віолетта. — А ось із Монікою вам доведеться попрацювати. У міжнародних справах вона не помічена. Але пані ще та!
До речі, передайте вашому помічникові Ватсону мої побажання якнайшвидшого одужання. І заразом ось це.
Віолетта простягнула Кря Кузі пакетик з апельсинами.
Лише тепер Холмс згадав, що його друг просто обожнює ці фрукти. Цікаво, вона теж про це знає чи це просто збіг?