Розділ 5. Ватсон живий

У лікарняній палаті було тихо. Відвідувач у білому халаті й зелених бахілах сидів біля ліжка хворого й вдивлявся йому в обличчя. Цим відвідувачем був поліцейський детектив Кря-Кузя Холмс, а хворим із перебинтованою головою — його помічник, щур Ватсон.

Невдовзі Ватсон привідкрив важкі повіки.

— Холмсе? Це ви? — слабким голосом прошепотів він.

— Не говоріть, Ватсоне, ви ще надто слабкі для цього, — застеріг детектив. — Ви отримали серйозну травму голови, і вам потрібен спокій.

— Але… що сталося? — не вгамовувався щур.

— Не хвилюйтеся, докторе. Зараз я вам усе докладно розповім, — запевнив його друг. — Учора до обіду ви опитували мешканців будинку, у якому живе Віктор Капелькін. Я тим часом розмовляв із його колегами-стоматологами. Останньою сусідкою виявилася мама Моніки Капелькінової. Ця бабуся взяла в заручники директора банку й катувала його, вивідуючи коди та паролі системи безпеки банку. Зрозуміло, з метою його пограбування. Ви стали мимовільним свідком цього злочину, і бабуся вправно вимкнула вашу свідомість ударом по голові. Ви впали на підлогу — і цим урятували собі життя.

Сусідка знизу подзвонила в поліцію й повідомила, що у квартирі зверху впало тіло, найімовірніше бездиханне. Вона часто чула подібне й безпомилково визначала падіння тіла за звуком. Поліцейський наряд терміново виїхав на місце подій і там був майже повністю перебитий старенькою зі скалкою. Та сама доля спіткала ще два наступні наряди. Тоді на допомогу викликали регулярні армійські частини — два батальйони десантників, навчених рукопашному бою, і кілька танків на додачу. Лише після цього бабуся пробила головою залізний дах і втекла по дахах будинків у невідомому напрямку. Переслідувати її десантники побоялися.

Я в цей час сидів у поліції й копирсався в архівах. Річ у тім, що і Моніка Капелькінова, і її мати були відомими у місті злочинницями, а я досі нічого про них не чув. Це здалося мені дивним. І ось що я знайшов. Капелькінова — це прізвище чоловіка, яке Моніка взяла після весілля. А дівоче її прізвище — Коган. Ім’я вона теж змінила. Раніше її звали Маргарита, скорочено Рита. Так от, про Риту Коган я просто не міг не чути. Очолюючи банду розбійників, вона грабувала магазини й крамниці вже багато років. І неодноразово потрапляла до місць ув’язнення.

Її мати теж змінила і прізвище, і ім’я. Галина Коган, ким вона є насправді, усе своє життя займається розбоєм і вимаганням. Ця жилиста бабця має великий авторитет серед злочинців. Саме до лігва цієї небезпечної злочинниці ви й потрапили, самі того не підозрюючи.

— Тепер очевидно, що Віктора Капелькіна вбила власна дружина, — слабким голосом прошепотів Ватсон.

— Ні. Не очевидно, — не погодився Холмс. — Немає жодних доказів цього. Так само як немає доказів того, що Віктор мертвий. Слідство триває, мій друже.

Уже після візиту до лікарні Кря-Кузя з великим жалем усвідомив, як сильно йому бракує свого помічника і друга — щура Ватсона. Він шкодував, що часто недооцінював товариша, який насправді був невід’ємною і, головне, незамінною частиною їхньої дружної команди.

Змахнувши мимоволі набіглу скупу сльозу, детектив дав собі слово знайти злочинницю, яка так жорстоко повелася з Ватсоном, і покарати її за всією суворістю закону.

А тепер на нього чекала зустріч із французом, який відкушує пальці.