Глава 51

За тиждень швидко увійшла в робочий ритм. Продажі пішли, але не в тих обсягах, які б хотілося спочатку. 

Батьки повірили, що Таня просто попросила доглянути за квартирою і полити її квіти, тому не перешкоджали збору моїх речей. 

Підібрала кілька варіантів для знімання квартири, які б знаходилися поблизу від моєї нової роботи. Щоправда ціна не у всіх пропозиціях влаштовувала, і якщо переплачувати, то за саме гідне житло. 

Домовилися з ріелтором про зустріч. 

- Еліна, - представилася агент. 

Дівчина уважно мене вивчала, як клієнтку своїм смарагдовим поглядом. Тендітна і мініатюрна зовні, з легка загостреними рисами обличчя. Її світла шкіра, при денному освітленні, здавалася ще блідіша на тлі вогнянної копиці волосся, що струмувалося по плечах. Особливо виділявся розсип веснянок на щоках та носі дівчини. Не знаю з чим це пов'язано, але спілкування саме з таким типажем серед жінок, завжди складалося вдало. 

- Віталіна, - простягнула їй руку назустріч у відповідному жесті. 

- Я прочитала всі ваші побажання, і насмілюся запропонувати для перегляду відразу третій варіант. Якщо він вас чимось не влаштує, то перші два поблизу транспортної розв'язки і в п'ятнадцяти хвилинах пішки до роботи. 

- Так, мені підходить, - Еліна протягнула планшет і показала всю фото розкладку за варіантом номер три. 

Номер три: невелика сучасна студія, з круговим балконом по периметру квартири, лаконічна обробка всередині в стилі «Лофт», широкі підвіконня, ретро світильники з латуні і ламп «Едісона», вся необхідна побутова техніка. Господареві квартири вдалося, акуратно вписати перегородку між зоною кухні та кімнати. Мені завжди не подобалося об'єднання кухні з кімнатою в одне приміщення. Краєвид з балкона відкривався просто шикарний, візуально собі відзначила місце для невеликого столика, щоб вечорами або вранці, пити каву і розслаблятися після важкого робочого дня. Загалом, суцільні плюси, один великий і жирний мінус - це ціна оренди. 

З Еліною вирішили оглянути і перші два варіанти, хоча з номером три - це було кохання з першого погляду. Інші дві квартири мені не сподобалися абсолютно: одна темня, інша сильно обшарпана. Обидві фактично потрібно обставляти з нуля, а це додаткова витрата коштів, причому не найменша. Відчувши мою розгубленість, ріелтор запропонувала мені все добре обміркувати до завтра, і дати остаточну відповідь. Вона ж в свою чергу притримає квартири і нікому не здасть. 

На роботі ніяк не могла зосередитися, все аналізувала і сумнівалася, варто чи не варто, брати варіант номер три. 

Робочий чат спалахнув повідомленням від «білки»: 

- Гей, красуне, колися, з приводу чого літаєш в хмарах? 

- Що, так помітно? 

- Ще б пак, добре тебе головний не бачив, в такому дозвільному стані! 

Так як, обговорити свої «муки вибору» було ні з ким, вирішила довіритися Ользі, нічого, по суті, супер-пупер секретного. 

– Може, простіший обереш варіант, тобі ж тільки ночувати приходити туди, - дивувалася Ольга. 

- Олю, ну адже вихідні ніхто не відміняв! 

- Та ти про що?! Це просто зараз «запари» немає, а так у нас переробки дуже часто трапляються. 

Гори воно все синім полум'ям, не хочу нічліжку, хочу своє місце «сили»! 

Швидко набрала Еліну і повідомила про своє рішення, щоб не встигла передумати. На підписання договору та передачу ключів пішло кілька годин. Тепер обмірковувала, як про все розповісти батькам і почала з батька. Подзвонила і швидко випалила йому все як на духу. Продиктувала нову адресу, він пообіцяв під'їхати протягом години. 

Рівно о восьмій вечора, дверний дзвінок сповістив про прибуття гостя. 

Видихнула і відчинила двері. 

Батько дуже стримано привітався і пройшов в квартиру. 

- Тату, будеш чай або кава? 

- Ти знаєш свою маму та її багату фантазію. Тому, у мене не дуже багато часу, давай відразу до справи. - Я так розумію, додому ти повертатися, не маєш наміру і догляд за квартирою сестри, був лише приводом від нас з'їхати? - він зробив невелику паузу, трохи покрутившись на дивані. - Не знаходиш, що це не справедливо по відношенню до нас? Чим ми перед тобою завинили, що не сказала нам правду? 

Внутрішнє напруження тільки наростало, і я ніяк не могла привести свої думки в лад. Стійке відчуття з дитинства, коли порушила свою обіцянку, нікому чужому не відкривати двері і нікого не впускати в будинок. Щоправда, татові тоді було близько тридцяти, мені шість років. 

- Я не збиралася, але обставини складаються так, що для мене цей переїзд дуже важливий. 

- Сподіваюся, не ми послужили поштовхом, до твоєї втечі? Ти ж знаєш, як нам важко далося, твоє падіння з корабля і зникнення! 

Виставила долоню в попереджувальному жесті, щоб не продовжував і випадково не наговорив зайвого. 

- Ні, звичайно, ти маєш рацію і справа не в вас з мамою. 

- Тоді в ньому?! - він не питав, а більше стверджував. 

Батько дуже прониклива людина, нічого від нього не приховати. 

- І так, і ні. Але як бачиш, починаю обживатися на новому місці. 

- Цікаво, як ти збираєшся про це розповісти мамі? 

Я не встигла відповісти, як дзвінок телефону батька перервав наше спілкування. 

- Так, люба? Я що роблю? Ось в пробці застряг, скоро буду не переймайся. 

Тільки він прибрав телефон і встиг сказати: 

- Не подобаться мені обманювати, а особливо твою матір. 

Як у двері почали трезвонити без зупинки. 

- Ти когось чекаєш? - стривожено промовив він. 

- Ні, і не уявляю, хто б це міг бути. 

Дверний дзвінок затих, але стукіт кулака з надлишком компенсував цю дрібницю. 

Як тільки я відкрила двері, на порозі з перекошеним виразом обличчя стояла мама. 

- Віталіно? – вона очевидно не розуміла, що відбувається. 

- Люся? - з виряченим поглядом стояв батько. 

- Андрійко?! - вона переводила свій погляд то на батька, то на мене.