Клітка відкрита, хижаки завмерли в очікуванні, принюхуються до запаху жертви. Я не повинна показувати свого страху перед ними. Раніше мені і в голову не приходило відбиватися від власних колег. Але обставини змінилися, і якщо багато ставилися до мене нейтрально, то зараз я була, як більмо на оці. Світло сонця з центрального вікна офісу засліпило, і я не встигла, закритися маскою непроникності. Маленька помилка і перевага втрачена. Першою виступила на моє здивування та, на кого я б ніколи не подумала.
- З'явилася - не запилилася. А я як подивлюся, Віталіно, відпустка пройшла несподівано - навіть екстремально? - Зоя Федорівна задоволено хмикнула і розвернулася в бік монітора.
Ну що ж, випад зроблений в мою сторону, я вражена уїдливістю з боку Зої Федорівни, яка завжди ставилася до мене добре. Всі інші спостерігають за моєю реакцією, і саме від неї залежить, подальший розвиток подій.
Моє робоче місце ніким не зайнято, і це дуже тішить. Хоча шеф дав недвозначно зрозуміти, що мене практично викреслили зі списку співробітників. Проводжу рукою по стільниці, яка повністю вкрита пилом, погляд чіпляється за яскраві стікіри-записки, які приклеєні до монітора з «того» ще звичного для мене життя.
- Зоя Федорівна, і я вас рада бачити! Як ваші помідори не зів'яли, поки ви займалися моїми клієнтами? - відсуваю стілець і включаю системний блок. Я в курсі, що жінка безвилазно стирчала на роботі. Жодного дня відгулу не взяла для своєї улюбленої дачі. А все заради нових клієнтів. Моїх клієнтів.
- На відміну від деяких, я працювала, - тут же підколює вона, підвищуючи рівень своєї значущості.
Кидаю погляд у бік секретаря шефа. Мілочка єдина, хто не бере участі і не стежить за всім цим цирком.
- Ой, вельми вам дякую. Завжди радісно знати, що не перевелися добрі люди, які в числі перших станцюють на твоїх кістках, поки ти борешся за можливість вижити! - переводжу дихання і подумки веду рахунок до трьох. Камінь, кинутий в її «город», досягає мети, і дама рве з місця в два стрибки.
- Ах, ти соплячка! Поки ти там грала в амурні ігри з керівництвом розсовуючи ноги на жаркому тропічному острові. Ми тут, - жінка з запалом у погляді окинула колег, - розгрібали всі твої косяки по відвантаженнях.
От виходить, які чутки розпустили, поки мене не було.
- Та ви що? - театрально червонію і розводжу руками. - А ви все розгрібали, до того, як вам передали моїх клієнтів, і після особистого спілкування з ними?
Мілочка хіхікнула зі свого робочого місця, але тут же зробила вигляд, що це не відноситься до того, що відбувається.
- Це мої клієнти, і ти більше до них ніякого відношення не маєш! - жестикулюючи руками і заливаючись фарбою проговорила Зоя Федорівна.
- Забирайте! Та й не варто так нервувати, вік справа така! - співчутливо зітхаю і злегка ляскаю її по плечу.
- Погань! - гидливо скидає мою руку, дряпаючи нігтями неприємно мою шкіру.
Потираю руку, яка починає боліти і прямую до шефа, ще раз уточнити, над чим я зможу працювати.
- Михайле Борисовичу, доброго ранку! Можна до вас?
- Заходь, - він злегка совається в своєму офісному кріслі.
У моменти сильного хвилювання починає активно перекладати свої окуляри з місця на місце. Мабуть, зараз той самий момент.
- З чим завітала? Я гадав, ми по телефону все обговорили?
- Я не розумію, які регіони я можу опрацьовувати після того, як ви роздали всіх моїх клієнтів?
- Віталіно, всі регіони на даний момент в роботі. Тобі залишається, тільки ловити вхідні дзвінки в надії на нового клієнта.
- І це після того, як я фактично підняла всі продажі цілого відділу? - обхопила стілець з боку двома руками і злегка піднялася на п'ятах, нервово смикаючи ворс килима передніми кінцівками туфель. Внутрішній гнів піднімався зсередини, доводилося стримувати себе з останніх сил.
- Я людина підневільна, з мене вимагали виконання плану. Я не міг сидіти і чекати, поки все само собою вирішиться. Так само хочу тебе попередити, що серед вищого керівництва ти впала в немилість.
- І хто не задоволений моєю роботою, невже сам Віталій Максимович?
- Ні, Ельвіра Миколаївна. Вона як один з членів правління, теж може впливати на роботу всередині компанії. Моя тобі порада дівчинко, не втрачай часу і шукай інші варіанти. Тобі просто не дадуть нормально працювати. Людина ти з «головою», не перемайся, знайдеш нову роботу!
Могла і не питати, навряд чи б Віталій додумався мені вставляти палиці в колеса. Без жіночої участі тут не обійшлося.
- Дякую за пораду, прийму до відома.
Повертатися в офіс тепер не хотілося з подвоєною силою. Підхопила свою сумку і швидко вибігла з кабінету. Не могла зараз дивитися в їх задоволені обличчя, тільки, напевно, глухий не підслуховував нашу розмову.
Сльози підступали до очей, просто все так разом навалилося! І це я навіть години не провела в офісі. Вирішила привести себе до тями, зайшла в жіночий туалет і закрилася в кабінці. Закривши засувку дверей, притулилася потилицею до матової поверхні. Та заплакала.