Перша частина

Анатолій Привітний

КРУП'Є

- Робіть ваші ставки панове, - круп'є з незворушним виглядом споглядав публіку, що оточила стіл із рулеткою.

Клітини почали заповнятися пластмасовими кружальцями. Невідомий чоловік ставив велику суму на червону вісімку. Круп'є швидкоплинним поглядом ковзнув по чоловікові і, обпарився. Такого потоку сильної енергетики він ще не зустрічав. Миттєво поставивши блок, він уже уважніше придивився до чоловіка, їхні погляди зустрілися. Той незворушно сидів, чекаючи вкидання кульки. Середнього віку, худої, непоказної зовнішності, з тонкими синіми пальцями. Якби не сильна енергетика, круп'є ніколи не звернув би на нього уваги. Деякі працівники ігрового залу, особливо круп'є, мали сильну енергетику, дар віщуна і екстрасенса. Посада ця оплачувалася дуже високо, і добрий круп'є цінувався на вагу золота. За ігровим столом стояв добрий круп'є.

Повернувши події в пам'яті, він ще раз переглянув картинку установки фішок. Незнайомець відібрав пальці від пластикових кружків, між пальцями та пластмасою полетіла іскра, складалося враження, що невідома сила відштовхує фішки від пальців. Фішки зупинилися на вісімці червоній.

- Ставки зроблено, ставки більше не приймаються, - круп'є довелося перервати свій уявний аналіз особистості незнайомця. Кулька з дзвоном покотилася по кружлячій чашці. Незнайомець, як і всі інші, уважно дивився на кульку що стрибала.

Круп'є знову переключив свої почуття на біоенергетичну хвилю. Енергетичні хвилі різної інтенсивності випускалися на кулю. Кожен хотів виграти. Але ментальна сила та різноспрямованість потоку гравців ніяк не впливали на поведінку кульки. Але ось від незнайомця вдарив потужний потік енергетики. Кулька спочатку трохи сповільнилася, а потім почала стрибати лунками іншою траєкторією. Нарешті вона вскочила у червону вісімку. «Він навіть сильніший за мене». — Круп'є з жалем кинув швидкий погляд на незнайомця, перед ним сидів потенційний труп. Шахрайство в казино «Екстаз» каралося смертю. Непомітно круп'є ногою натиснув кнопку. Легкий укол за вухом сповістив, сигнал зрозумілий та прийнятий.

- Вісімка червона виграла, поздоровляю. - Круп'є променистою усмішкою обдарував незнайомця. Зал охнув від захоплення. Незнайомець не повів і бровою.

- Панове фішки на валюту змінюються у центральній касі, робіть нові ставки.

Незнайомець зібрав свої фішки та пішов міняти на валюту.

- Не могли б ви переказати мій виграш на рахунок у банку. - перед касиром виросла гірка фішок.

- Ми робимо всі операції, - усміхнувшись, відповіла касир. - Ваш рахунок, будь ласка. Незнайомець простягнув шматок папірця з цифрами. Отримавши папірець, дівчина завмерла. Переляканими очима подивилась на клієнта.

- Ви впевнені?

- Так! Вас щось бентежить?

- Ну, певною мірою, - відповіла дівчина, наші заохочувальні рахунки відомі клієнтам. Ви читали, що не маєте права нічого вимагати натомість.

- Так я ознайомлений із правилами.

- І ще деякі можуть мати великі неприємності, можливо ви проведете операцію в сусідньому віконці.

- Будь ласка, тут все законно, - незнайомець уважно дививсь дівчині в очі.- Я думаю, що сума компенсує певні побоювання. - Незнайомець променисто посміхнувся.

- Тоді я проводжу операцію, - дівчина деякий час робила маніпуляції на комп'ютері. Наприкінці вона подала незнайомцеві квитанцію про проведений платіж. Він подивився і недбало засунув квитанцію до кишені.

- До побачення панночко.

- Доброго вам здоров'я пане. - Незнайомець пішов.

Дарина Калина здивовано дивилася на цифри. Вона ще не усвідомила, що сталося. На комп'ютері акуратними цифрами світився рахунок в одному з найбільших банків. Цифра з шістьма нулями вражала. То була зарплата всіх працівників казино за двадцять років. Це було багатство, це була незалежність, зрештою була можливість вирватись з обіймів бідності. І це був її рахунок. Незнайомець переказав на її рахунок величезну, неймовірну суму. Що це? І чи не доведеться за це все розплачуватися? Різні думки облягали голову Дарини.

Зрештою, вона простягла руку і закрила програму.

- Ти чого заснула? Клієнти в черзі стоять лінива зараза, з роботи хочеш вилетіти, - до кабіни увірвався менеджер. Він не любив Дарину, свого часу вона відмовилася відповідати на його залицяння. І тепер менеджер постійно тероризував її на роботі. Нетривалий стопор дівчини викликав чергу клієнтів, які бажали обміняти та купити фішки.

- Я що одна, он ще п'ять кабін. — Дарина тицьнула пальцем у сусідні кабіни, біля яких нікого не було.

- Тебе не повинно цікавити, що там нікого нема, дивися за своїм робочим місцем. Ти забула, як тебе взяли сюди. Як за тебе благали. Завдяки мені ти тут працюєш.

- І непогано працюю, тільки до мене клієнти, а до твоїх дур підстилок нікого немає. - Дарина непрозоро натякнула, на яких умовах працюють інші дівчата касири. Між собою вони не дружили. Дівчата ще й підробяли ночами з клієнтами. Тільки одна вона не стала казиношною повією. І пишалася цим. Але за це дівчина розплачувалася маленькою зарплатою, непомірним кредитом у банку, та нелюбов'ю співробітниць. А також постійними причіпками менеджера. І ще до всього у неї під опікою перебували старі батьки з невеликими пенсіями. Без її допомоги вони вели б злиденне існування.

- Ти ще поговори мені, і це буде твоєю останньою зміною.

- Ах, так, тоді пішов ти сучка викрашена ..., - у неї в голові сплив банківський рахунок. - Ти тупоголовий імпотент, мудак якого треба пошукати, ти повія в штанях ще гірша ніж вони, - вона зробила неоднозначний жест рукою. І ... - Вона додала кілька лайливих слів, які не підлягають перекладу. - Дарина видала все що накопичилось за роки принижень.

Якби можна було вдарити, менеджер, напевно її вбив на місці, але прозоре скло кабіни зробило б цю процедуру надбанням десятка свідків. Натомість він повільно поліз у кишеню і дістав папірець. Розписавсь в одному кутку, він із натягнутою усмішкою подав його Дарині. Це був розрахунковий лист при звільнені з роботи, у графі допомоги стояли нулі. Дівчина схопила лист і вибігла з кабіни. Якби вона була уважнішою, вона б здивувалася, її звільнення вже було заготовлено заздалегідь, і тільки залишалося вручити працівниці. Але їй було байдуже. Через п'ять хвилин вона вискочила надвір та сіла в свій старенький опель.