Глава 8. Прозора правда

- Прощавай, моя Розалія. Обіцяй подумати про усе, що я тобі сказав. Я припливу як тільки відчую цвіт Цезальпії так сильно, як у першу нашу зустріч, - усміхнувся Феддель.

- Прощавай. Сподіваюсь на скору зустріч, - промовила дівчина, червоніючи.

Вони розстались на мисі Розену, в той час як у гілках дерев сховався Айден, королівський помічник, який приїхав на декілька днів швидше, щоб розвідати, хто чи займається у Розені.

Король не помилився: надсилати воїнів для простежування було обов'язковим, перед тим, як він сам з'явиться. Зрадники тоді розслаблені, і думають, що про них ніхто і нічого не знає.

А відступаючи, Імре зі своєю пані почали гомоніти. Спочатку про віддалені теми, як-от, як здоров'я Федделя і чи рада вона була йому допомогти; дівчина сяяла щастям при згадці вилікування ватажка буревійників.

Та Імре вів розмову ближче до тієї, яка стосувалась напряму нападу на ватажка і того, що збирається робити пані з загадковою пропозицією пана Федделя.

- На ватажка напав один з тих воїнів, який попередній раз допомагав нам у Вашому спасінні, - промовив стиха Імре, - Це Морган. Він захотів скинути владу і зайняти місце ватажка буревійника, щоб вести свою політику, - глянув на свою пані Імре, і продовжив:

- Чи знаєте Ви, пані, з якої причини Морган напав на ватажка?

- Так, бо Феддель заступився за мене; сказав, що викрадати дівчину для шантажу не годиться.

Імре здивовано підвів погляд на дівчину. Схоже, не тільки його розвідка працює добре, але..

- Звідки Ви це знаєте?

- Мені розповів сам Феддель. Він захотів, щоб я знала всю правду перед тим, як прийняти його пропозицію.

Імре підняв запитально брови, і очікував на розповідь дівчини далі.

- На пропозицію шлюбу. Він розповів мені, що якраз у день нападу відбулась рада. Там Морган привселюдно обвинувачував ватажка у зраді тим, що Феддель мене не убив, і не викрав для шантажу. Щоб, наче, за допомогою шантажу набути більше кораблів і зерна, - відхиляючись від віточок дерев Цезальпії, і пробираючись на основну дорогу, сказала пані рівним голосом. Схоже, вона вже прийняла ситуацію як данність.

- Але Ви ж не погодитесь на шлюб, вірно? - трохи вищим голосом почав був Феддель, аж раптом прямо біля них скрипнула гілочка.

Обертаючись, пані Розалія оглянула дерева; але так як це була ніч, то нічого підозрілого не зобачивши, наказала Федделю йти всіма можливими закрученими стежками.

- Я не знаю, чи погоджуватись, чи ні. Феддель чесно розповів, що хоче мати більше союзників; а шлюбна пропозиція мені - як найкращий спосіб залучитись підтримкою дому Левів та Меринів. А ще, він тоді врятував мене.. І, здається, все тепер не так просто..,- пані усміхнулась і одночасно її голос посумнішав:

- Я закохалась, Імре.

Імре ж, закашлявся так, що пані мусила добряче покалатати того по спині.

Неочікувана звістка про любов його подорослішалої пані могло і підбити ту, за незгоди матері й брата, тікати до буревійників. І не вертатись.

Ніколи.

- Будете питати благословіння своєї матінки? - обережно спитав Імре, все ще витираючи сльози від сильного припадку кашлю.

- Мушу. Мушу переконати її, що відтепер наші союзники це буревійники; і що я маю почуття до ватажка. Можливо вона послухає мене? - запитально глянула на Імре дівчина. Але вона вже знала відповідь; ще десять років тому, в такому ж положенні Лотті закохалась у Адріана, і прийшовши просити благословіння, отримала тільки благословіння на розпад такого шлюбу від матері. А пізніше, вони й зовсім не говорили між собою; тільки, час від часу списувались листами.

Доходячи до свого грибоподібного будиночку, Розалія глибоко вдихнула повітря і почала підніматись східцями до будинку. Подумала, що можливо, скаже новину вже завтра; а сьогодні має ще виспатись, перед тим, як почати вести тяжку розмову.

Відкриваючий двері Імре, пропустив пані усередину дому, до вітальні, де під покровом ночі сиділа та пила чай Горліція. Розалія так страшно перелякалась того, що аж відступила назад. 

- Ну що ви, заходьте, - промовила тихо Горліція, - Дорогенькі мої, тепер поясните, де ви швендряли усю ніч, - зиркнула вона на Імре і підвищила голос, - І всі попередні ночі?

Якщо Вам сподобався фрагмент, мої любі читачі, прошу - поставте 5 зірочок. Вам - секунда справи, а мені - настрій на цілісінький день)