Янгол, кров і рок-н-рол

Раніше по коридорах можна було помітити лише самотня тінь - чорну шахову королеву,що трималася самотньо у своєму готичному світі.Тепер же ця тільки ожила від світла.Поруч крокувала біла шахова королева,білява,зухвала,але м'яка всередині. Вони стали двома фігурами однієї непереможної гри.

Сью почала частіше бачитися та спілкуватися з Сабріною - своєї новою та єдиною подругою.Їхні вечори часто минали в меланхолійній тиші:вони годинами лежали у суцільній темряві кімнати, дозволяючи роковим акордам поглинати негативні думки.Час тягнувся безкінечно повільно,а весь тиждень здавався нудним,затягнутим у занадто чорні барви.

Аж ось настала довгоочікувана субота.Для дівчат це означало одне - омріяний концерт. Цілий рік вони відкладали гроші,аби опинитися тут,та ще й у першому ряду, прямо біля сцени.Хоч Сью славилася своєї тихістю,сьогоднішній день розкрив її черству душу,емоції переповнювали.

Дівчината повеселилися на славу,що аж голоси були зірваними.Раптом краєм ока Сью помітила жінку,яка розносила холодні  напої.Геть не поцікавився складом, вона взяла два стаканчики собі й подрузі.В складі був алкоголь,але це не зупинило дівчат,спрага та нестерпна сухість у горлі виявилися сильнішими за будь-які перестороги.Самі того не помітивши,вони охолодилися аж чотирма стаканчиками.Невзовді Сабріна відчула,що не витримує дози,і попрямувала до виходу. Сью ж залишилася веселитися далі, вирішивши,що подруга ненадовго. 

Можливо рефлекс чи просто цікавість,вона вирішила повернути голову назад хто його зна,це дія алкоголю чи перехідний вік.  Вперше за все життя дівчина відчула дивне тріпотіння,яке зазвичай називають метелики в животі.Зовсім незнайомий хлопець, якого бачила вперше, але від якого тьохнуло серце.Не думаючи ні про, що хотіла просто ринути до нього,але пройти крізь натовп це ще те випробування. Довго пролітаючи дісталася того місця,де він стояв, але його там уже не було. Швидко почала озиратися на всі сторони, але марно хлопця ніде не було видно.Хлопець зник,ніби привид,залишилася в її пам'яті лише чіткий відбиток янгольського обличчя. Сью довго стояла нерухомо,пригнічено втупившись у землю. Аж раптом відчула, щось мокре на обличчі. Торкнувшись пальцями щоки,вона усвідомила, що це кров,яка текла з очей ніби сльози.

В очах несподівано потемніло, і Сью непритомно рухнула додому.Свідомість повернулася до неї вже в палаті місцевої клініки.