Одного разу,йшовши до своєї шкільної шафки,Сью раптово зупинилася.Її погляд зупинився на дівчині,чий образ миттєво виділявся серед натовпу учнів.Коротко підстрижене біляве волосся,пірсинг на губі,брові та срібне кільце в носі,що додавало бунтарського характеру.Одягнена була в чорну шкіряну спідницю,порвані колготки та громіздкі черевики на масивній підошві.Сю просто не змогла втриматися,якась невідома сила змусила її підійти ближче.
-Привіт,я Сабріна - першою озвалася незнайомка, помітивши зацікавлений погляд.
-Сью - коротко представилася дівчина.
-Так, знаю - посміхалася Сабріна.Ти досить відома по школі.
Після цього скромного знайомства між дівчатами зав'язалася спільна мова.Слово за словом, вони заговорили про музику, і з подивом виявили,що мають абсолютно однакові смаки.Обидві були палкими шанувальницями легендарного рок-гурту The Scorpions.Велика перерва пролетіла ніби мить.Наостанок вони швидко обмінялися номерами телефонів,і домовилися наступної суботи разом піти на концерт.
Наступним за розкладом уроком була хімія. Переступивши поріг класу,Сью з жахом усвідомила, що зовсім забула про контрольну роботу.Вона була абсолютно не готова до неї.Побачивши її розгубленість,Симон запропонував сісти разом за одну парту. Дівчина лише холодно кивнула на знак згоди й сіла поруч.
Пів уроку Сью просто сиділа над чистим аркушем,з жахом дивлячись на завдання. Аж раптом хлопець поряд обережно підсунув аркуш паперу.На ньому акуратним почерком були виведені правильні відповіді.Скориставшись можливість,Сью швидко все переписала не глянувши навіть в його сторону та не сказавши банального дякую.
Наступного уроку вчителька оголосила результати,і виділила саме їхні робити, як найкращі в класі. Від цього на блідому обличчі Сью,з'явилась ледь помітна усмішка. Симон одразу це помітив,і його сеце забулося швидше. Він уже багато років був таємно закоханий у дівчину, яка не звертала на нього уваги.Тому звичайна її усмішка стала для його душі справжніми ліками.
Не очікуючи такого від самої себе, дівчина раптом повернулася до хлопця і тихо промовила:
-Дякую
Вона намагалася зробити свій голос,якомога лагіднішим,але через давню звичку це прозвучало холодно та навіть трохи грубо.Проте для Симона це вже означало весь світ.
#438 в Молодіжна проза
#82 в Підліткова проза
#4660 в Любовні романи
#2106 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.10.2026