14

Епізод 14: Вибір темряви
Наступного ранку після нічного візиту незнайомців усе місто відчувало присутність небезпеки. Незвичайна тиша, що нависла над поселенням, нагадувала передчуття бурі. Люди працювали, але їхні погляди часто зверталися до горизонту, де темні хмари повільно накривали сонце. Всі знали, що цей спокій — лише коротке затишшя перед новим випробуванням.
Даніель і Еліза стояли разом на тому ж пагорбі, що й раніше. Вони дивилися на зруйновані стіни старого світу, що поступово розсувалися, відкриваючи місце для чогось нового. Але це нове майбутнє було ще не визначене. Ще було багато непевності і темних сил, які могли вплинути на їхні плани. 

— Вони повернуться, — тихо сказав Даніель, дивлячись на горизонти, де відлуння їхніх слів досі залишалося в повітрі.
— Ми повинні бути готові, — відповіла Еліза, її голос був спокійним, але в його глибині була рішучість. — Але навіть якщо вони повернуться, ми не будемо здаватися. Вони можуть намагатися залякати нас, але цього разу ми знаємо, чого вони хочуть. І ми не дозволимо їм це забрати.
У її словах була сила, яку Даніель відчував і сам. Це не було простою перемогою, яку можна було забути. Це був початок чогось більшого, більшого, ніж їхня боротьба за свободу. Це був бій за те, щоб не дозволити темряві знову підняти свою голову і панувати над ними.
Але той момент розуміння, що їм належить вибір — як боротися, чому і кого підтримувати, був насправді надзвичайно важким. Їхня любов була сильнішою за все, але навіть вона не могла захистити їх від тіней, що все ще чатували на кожному кроці.
Тим часом, біля кордонів поселення, знову з'явилася та сама темна жінка — їхня стара суперниця. В її руках була картина майбутнього, що може зруйнувати всі їхні надії. Вона прийшла, аби ще раз поставити їх перед вибором: або знищити залишки цього світу, або ж опинитися під владою тих, хто має силу управляти темрявою.
— Ви не можете виграти, — сказала вона, зустрічаючись із поглядами Елізи і Даніеля. Її голос був тихим, але сповненим сили, яка вразила їх обох. — Мій клан все ще сильний. Ваші зусилля марні. Якщо ви відмовитесь від боротьби, ви будете жити в мирі. Тільки так ви уникнете катастрофи.
Даніель підняв голову, його очі стали холодними, як металева поверхня.
— Ми не здамося, — сказав він твердо, і хоча його слова були переконливими, він відчував глибоку внутрішню боротьбу. Вибір, який йому пропонували, був занадто складним. Справжня ціна перемоги полягала в тому, щоб стати тим, ким вони не хотіли бути. Бої могли забрати їх, і що тоді?
Еліза, відчуваючи його внутрішні сумніви, наблизилася до нього, її рука легко торкнулася його. Вона не мала відповіді на всі питання, але вона була впевнена в одному — вони не можуть поступитися, навіть коли перед ними відкриваються темні шляхи. Вони повинні продовжувати, бо тільки тоді вони зможуть змінити світ на краще.
— Ти не зможеш нас залякати, — відповіла вона спокійно, хоч її серце билося швидше від кожного нового слова цієї жінки. — Ми вже вибрали. І цей вибір не має повернення.
Темна жінка розсміялася, її сміх був схожий на шурхіт осіннього вітру.
— Це не кінець, — сказала вона, і її очі блиснули холодним вогнем. — Ви можете боротися, але в кінці вам доведеться зробити вибір. Залишитися в темряві чи залишити її позаду? І коли цей вибір буде зроблено, ви не зможете повернутися.
Вона розвернулася і, не сказавши більше ні слова, зникла у тіні. Але її слова залишили слід у серці кожного з них. Вибір був не лише зовнішній — це був внутрішній вибір, вибір, що визначатиме їхнє майбутнє. Щоб перемогти, їм доведеться віддати частину себе, зробити жертву, яка змінить усе.
Даніель і Еліза залишилися на місці, їхні думки перепліталися між можливими шляхами. Вони вже прийняли рішення: боротися. Але ці слова, що пронеслись крізь їхню душу, ставили ще більше питань: чи зможуть вони подолати свої внутрішні демони і залишити темряву позаду?