Кров степу
Розділ 2: Пробудження
Село Веселівка здавалося вимерлим. Вулиці порожні, вікна заколочені. Лише біля місцевої школи вони побачили купку людей — близько двадцяти чоловік, які щось напружено обговорювали.
— Магічна активність зростає, — прошепотіла Дарина, дивлячись на свій сканер. — Джерело за півтора кілометри на північ.
Вони підійшли до групи селян. Староста села, худорлявий чоловік років п'ятдесяти, підвів на них втомлені очі.
— Ви з області?
— Державна служба, — сказав Максим, показуючи службове посвідчення. — Що тут відбувається?
— Вибух був позавчора вночі. Земля здригнулася, а з кургану піднялося червоне світло. Відтоді люди почали дивно поводитися. — Староста нервово покрутив кепку в руках. — Спочатку Петро Левченко. Потім його син. Потім ще троє з сусіднього села. Стали говорити про якогось старого бога. Про кров та війну.
— Де вони зараз? — запитала Дарина.
— Пішли до кургану. Вже третю добу там сидять. Не їдять, не п'ють. Тільки молячися якомусь... Таргитаю.
Максим і Дарина перезирнулися. Таргитай — скіфський бог війни. Якщо він справді пробудився...
— Покажіть дорогу до кургану, — сказав Максим.
Староста похитав головою:
— Не підемо ми туди. І вам не раджу. Там щось недобре діється.
#1382 в Фентезі
#278 в Бойове фентезі
Відредаговано: 13.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
