Корал стояла біля роботів і розповідала їм щось. Здавалося, що морди їхні були не задоволені лекцією духа.
– Він не Вільям, запам'ятайте це! А ні, то ще одна годинна лекція, – говорила дівчинка зі строгим поглядом.
– Добре, добре, ми зрозуміли. – Відповів дух, який знаходився в Бонні.
– Ось і молодці, – з посмішкою та гордістю відповіла сіроока і видала смішок.
– Слухай, Корал, як тобі ідея пізніше коли буде друга ніч забрати з кухні ту піцу, яку забув колишній охоронець? – Звернувся дух, який керував Чікою, на що Корал розсміялася:
– Мірано, хоч при житті ти і була та хто занадто обожнював піцу, але... – не встигла чорноволоса договорити як помітила кароокий погляд цуценяти, який хотів щоб йому дали ласощі.
– О, ні тільки не це. – Відповів Джоні і відійшов
– Ну, друзі, ну давайте хоч разоооок ви допоможете мені дістати піцу? – Ніжним голосом говорила Мірана.
– Да ви дістали! Попросіть у свого охоронця допомоги! – почулися крики з будки.
– Джек, заспокойся. Ми не винні, що дехто до нового охоронця грав з Джоні та з Данилком в карти. – Відповіла світловолоса Міранка та засміялася, – до речі, по поводу Данилка...А де він? – раптом продовжила Мірана.
І тут Корал згадала. А й справді куди подівся Фреді? Не міг ж він....А ж раптом в її очах з'явився шок та страх:
– " О, ні.. походу у Джейка закінчилася енергія... "
Відредаговано: 26.03.2025