Джейк натискав якісь клавіші, але проблема досі не пропадала.
– Якого біса?! – Скрикнув хакер і відійшов від свого ноутбука. На екрані висвічувалося дивне лице. Посмішка на цьому обличчі напрягала Джейка.
– Хто ти такий? – звернувся до обличчя Джейк, і через хвилину він вже думав, що він зійшов з розуму, а ж поки...
– Ну, привіт, Джейк Донфорт. Ти прийшов. – Почувся голос за блакитнооким. Була тиша. Джейк почав помалу повертатися до того місця, звідки линув голос і не встигши сказати щось як раптом на нього накинувся фіолетовий хлопець з ножем.
Джейк проснувся за столиком важко дихаючи. Хлопець почав відчувати себе малою дитиною.
– Що це було? Видіння чи сон? – звернувся сам до себе Джейк і зітхнув, подивився на годинник.
Показувало дві години ночі.
– Походу все-таки сон. Н-да, Джейк, тобі все-таки потрібно буде взяти відпочинок. – Сказав до себе Джейк, провіряючи папери і одночасно дивлячись в камери. Через хвилину хлопець застиг. Він не двигався, а очі були наведені на екран. Не хватало синього робота, по формі який нагадував кролика.
– " Куди він пропав?!..."
Відредаговано: 25.06.2024