Частина четверта

Джейк прийшов в себе лежачи на дивані у гостьовій кімнаті.
Продивившись кімнату, хлопець замітив, що це була невелика покинувша і в павутинні кімната, посеред якої висів портрет якоїсь сімейки який був в пилюці.
Джейк піднявся і схватився за голову, тримаючись за бильце дивану до того моменту як він не почув голос незнайомки:
– Синку, ти  отримав сильні опіки. Я їх обробила, але зараз тобі потрібен відпочинок. – Хакер звернув увагу на стареньку незнайомку, яка тільки, що підійшла до нього. 
– Вибачте, але мені... – Джейк хотів вже вставати, але тут же звалився на ліжко. І тільки на цьому моменті він замітив, що на лівій нозі був опік другої-третьої степені. 
– "Курво, " – подумки відповів сам собі блакитноокий і зітхнув.
– Тобі повезло, що тебе знайшла колишня медсестра, інакше кажучи, тебе могли і не замітити, – відповіла ласкавим голосом сіроока. Сиві волоси бабусі були до плеч і вкладені у два маленькі хвостики. Невелички зморшки, здавалося, що бабусі вже чимало років.
–Так... Як ви знайшли мене? – різко спитав хакер.
– Я збирала гриби і замітила пожежу. Із-за звички я почала думати, що при пожежах можуть бути і жертви. Тобі повезло, що я була з іншої сторони, а не із правої, – відповіла бабуся і посміхнулася. Джейк затих. Він живий. Але він також згадав, що є та кого він кохає і та яка зараз найбільше всього безпокоїться за нього. 
" МС..."