Ніч опустилася на місто, і старий замок на пагорбі поставав у сріблястому світлі місяця. Але сьогодні місяць не був звичайним. Кровавий місяць повільно піднімався над горизонтом, червоний і загрозливий, наче попереджав про наближення чогось давнього і могутнього.
Кетрін Онніл стояла на порозі головного залу замку, серце калатало, а розум кричав, що нічого доброго ця маскарадна ніч не обіцяє. Її очі миттєво зустрілися з поглядом незнайомця в тіні — Ноа Боверса. Високий, холодний, з поглядом, що проникав крізь маску, він здавався частиною цієї темряви, а водночас магнетично притягав її увагу.
Легенди говорили, що кровавий місяць пробуджує тих, хто давно спав, і надає силу тим, хто вже живе у тіні. Вампіри, що повернулися в місто, відчували його енергію, їхні тіла стали швидшими, а почуття гострішими. Але навіть вони не знали, що цього разу все може піти не так.Існувало пророцтво, про яке знала лише сім’я Оннілів та дехто ще. Кетрін була ключем — її кров особлива, здатна змінити хід подій.
І тепер, під червоним сяйвом місяця, її життя назавжди перетнулося з темним світом, від якого неможливо відвернутися. Замок скрипів під важкими кроками гостей, свічки мерехтіли у повітрі, а темрява огортала все навколо. Ніч тільки починалася, і вона вже знала: відтепер нічого не буде колишнім.