Частина 1. Пробудження після перестрілки
Після нічної перестрілки будинок Соболь занурився в напівтемряву. Світло ледь пробивалося крізь високі вікна. Гордій сидів у вітальні, спостерігаючи за Поліною, яка перевіряла його рани, накладала пов’язки і давала поради. Він не звик показувати слабкість, але цього разу вона побачила його пораненим, але стійким.
— Ти непохитний, — сказала Поліна, намагаючись приховати хвилювання.
Гордій лише кивнув, відводячи погляд. Йому було незручно, що хтось бачить його у такому стані. В очах Поліни він виглядав людиною з тінню болю, і це болісно торкалося його власного самолюбства.
— Я… не звик, щоб хтось дбав, — пробурмотів він.
Поліна помітила, що він намагається приховати не лише фізичний біль, а й внутрішню тривогу. Це був перший раз, коли її сприйняття його змінювалося — він більше не був лише охоронцем чи холодним виконавцем наказів Михайла.
Частина 2. Конфлікт з Єлизаветою
Вранці до будинку завітала Єлизавета Ігорівна. Її погляд був суворий, голос — різкий.
— Що це за безлад у будинку? — грізно запитала вона, заходячи у вітальню.
— Все під контролем, — сухо відповів Гордій, вставши перед Поліною. Він став живим щитом, не дозволяючи старій жінці підійти близько.
— Це не підходить для дівчини з твоїм станом, — продовжувала Єлизавета, кидаючи погляди на Поліну.
Гордій стояв непохитно, але всередині його внутрішній конфлікт ріс. Він не міг дозволити, щоб Поліна відчула себе приниженою або в небезпеці, навіть якщо це означало протистояти Єлизаветі.
— Вона в безпеці, — твердо сказав Гордій. — Я відповідаю за це.
Єлизавета лише холодно подивилася на нього і вийшла, залишивши тривогу та напруженість у повітрі.
Частина 3. Ревнощі Маргарити
Пізніше того дня до будинку завітала Маргарита Янівна. Вона знала, що Гордій і Поліна залишаються у будинку Соболь, і ревниво спостерігала за взаємодією між ними.
— Ти знову поруч із нею, — сказала вона холодно, підійшовши до Гордія.
Гордій відчув напруження, але відповів спокійно:
— Поліна не загрожує тобі, Маргарито.
— Ти завжди вибираєш слабших, — різко сказала вона, дивлячись на Поліну. — Ти завжди охороняєш тих, хто слабший.
Поліна спостерігала за їхньою взаємодією і розуміла, що Гордій готовий стояти між нею і будь-якою небезпекою, навіть якщо це означає конфлікт з сильними і впливовими членами сім’ї.
— Вона бачить у тобі не лише охоронця, — подумала Поліна, — а людину з власними тінями і болем.
Частина 4. Внутрішня боротьба Гордія
Вечір того дня був тихим, але Гордій не міг знайти спокою. Він сидів у кімнаті, дивлячись у темряву. Його думки металися:
Він не міг дозволити собі слабкості, але Поліна бачила його уразливим, і це змішало його емоції: страх, відповідальність, прихильність.
— Чому я її оберігаю? — прошепотів він сам до себе. — Можливо, бо вона робить мене… іншим.
Частина 5. Поліна і перші знаки довіри
Поліна, спостерігаючи за Гордієм, помітила, що він більше не просто охоронець, який виконує накази. Він — людина зі своїми слабкостями та принципами, готовий ризикувати всім заради неї.
— Він боїться, — подумала Поліна. — Але цей страх робить його живим, не просто машиною для насильства.
Вона почала відчувати першу щиру прихильність. Це була не любов у класичному розумінні, а тонка нитка довіри та симпатії, яка повільно тяглася від серця до серця.
Її думки і внутрішній діалог показували, що вона починає розуміти його біль, його вибори і його життя як частину того, що формує його характер.
Частина 6. Перша тріщина у масці
Гордій, незважаючи на свою стійкість і непохитність, почав відчувати першу тріщину у своїй масці. Він більше не міг приховувати перед Поліною своїх емоцій:
Поліна бачила цю тріщину і розуміла, що її присутність робить його більш людяним. Він більше не лише охоронець, він людина, яка може любити і страждати одночасно.
— Може, він колись навчиться довіряти, — подумала Поліна, дивлячись на його профіль у напівтемряві.
Частина 7. Закінчення дня
Вечір завершився тишею. Поліна і Гордій сиділи поруч, не порушуючи дистанції, але обидва відчували нову близькість, яку ще не наважувалися визнати.
Вони обидва знали, що завтра буде ще складніше: