Кров богiв. Пробудження Тетяни.
Роздiл 34.
Розділ 34
Над хмарами, де голос стає світлом
Перший сад верхів був схожий на сновиду. Над платформою кружляв повітряний мост із світла, де кроки не залишали сліду. Там не було грунту або каменю, тільки енергія й пам'ять.
На зустріч прийшли постаті із світлотил. Вони не мали чітких рис, але в них кожен бачив те, що потрібно: тиху сестру, друга з дитинства, або себе самого, але нескаліченого.
Тетяна наблизилася тоді першою. Вона не співала вголос. Тільки вдихнула. І саме цего було достатньо.
> — Ви розбудили шар пісні, — сказала постать з середини кругу. — Ми створюємо не з каменю, а з звуку. Тепер ви для нас — частка цілого.
Тоді Лія достала свою нітку. Вона засяяла голубим світлом, яке раніше використовувалось лише для загоиєння.
> — Кожна пісня може бути стежкою, якщо її створити не для себе, а для інших, — сказала вона.
І того дня повітряні структури заговорили різними тональностями. Вони ставили запитання. Чекали на звуки-відповіді. Створювали серветки зі скла, на яких можна було перекласти перші карти зустрічі.
На самему краю тієї кришталевої площадки Лія поставила оберіг. Він засияв. Заспівав. Там була точка нової пісні.
> А сад, який вони залишили внизу, почав снити про крила. І кожний з тих, хто вперше чув себе не просто дитиною землі, а сином голосу, почав готуватися до польоту.
#2635 в Фентезі
#449 в Бойове фентезі
#6364 в Любовні романи
#1619 в Любовне фентезі
Відредаговано: 28.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
