Крокуй

Живе людина

Живе людина, думає, читає, 

Картини пише - мріє полетіти.

Казкових крил в неї зовсім не має, 

Просто на Землі не вміє жити.

 

І сумує, все шука шляхи, 

Котрі б кольору додали більше. 

Менше пафосу, брехней, пихи.

Лише б любові - що буває рідше! 

 

Минуть хвилини, дні, навіть роки, 

Поки шукаєш ту ману щосили.

Чимдуж ти тужиш - клеїш ярлики, 

Не матимеш тоді свободу віри! 

 

Розплющ ти очі! Руку протягни.

Світ тут і там, довкола стежки ж є...

Візми те яблуко в саду, чом ні?! 

Цей вибір вірний шлях показує.

 

У тебе час і сила. В тебе дух...

Твої бажання лиш втрачають цілі.

Знайди той стержень, що розуму друг.

Іди вперед, хоч кроки і невмілі. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше